Слово «демогоргон» - це насправді антична помилка. Вперше воно згадується в коментарі Лактанція Плацидуса (бл. 350–400 рр. н.е.) до поеми «Тебаїда» Стація, де переписувач помилково прочитав грецьке δημιουργόν (dēmiourgón, знахідний відмінок від слова «деміург») як «Demogorgon». В Середньовіччі це слово сприйняли за ім'я верховного божества. Джованні Боккаччо у XIV ст. у «Генеалогії язичницьких богів» проголосив Демогоргона прабатьком усіх богів. Під час Відродженні автори, як-от Марсіліо Фічіно, Уголіно Веріно, Маттео Марія Боярдо та Лудовіко Аріосто, розвинули образ Демогоргона як похмурого, окутаного хмарами бога. У ранньомодерний період християнські письменники перетворили Демогоргона на демона пекла.У 20 столітті слово набуло популярності через настільну гру "Підземелля та Дракони", де Демогоргон з'явився в доповненні 1976 року як могутній князь демонів. Він став одним із найбільших лиходіїв в історії гри. У літературі ім'я згадувалося в творах, як-от «Мобі Дік» Германа Мелвілла 1851 року.