Ерагон... думав назва походить від імені дракона! А там ніфіга подібного.Починається все дуже крута! Мені прям зайшло! Ельфи, драконяче яйце й Смерк, котрий спромігся об'єднати клани ургалів (гоблінів з рогами).До речі, я постійно проводив паралелі з Толкінівським Володарем перстнів. Вайби шо називається самі промовисті. Але це не Толкін і не ВП! Карочі нада тепер другу частину.Затягну ще свою шарманку й тут:Ну обкладинка відстій! Драконяча морда має виглд як у корови чи віслюка. Ілюстрації всередині звісно не такі, дякую, о, книжковий бог!Текс, попиздів, тепер до справи:Історія читається легко, але сам текст не плавний. Ну, знаєте бувають тексти такі, наче струмок дзюрчить? Тут нє. Але все одно прикольно. Події не затягують, описи не набридають, розлогими роздумами не тхне. Тож, це було швидко.Герої: Вершник поводить себе на свої літа, й драконка також. Немає апріорі мудрих, досвідчених. Всі навички тут здобуті й зумовлені обставинами.Мертаг подобається, близнюки — ні. Брома шкода. Хз чи спойлер:От прикол якщо Ерагон — син Галбаторікса) я від початку книги про це думаю. Ну, логічне припущення.#паоліні #ерагон#епічні_читання @chitayka @daisy_liest @elloris_books