Що не так з Америкою і чому винні республіканці (2/2)Повернімося до наших часів. Радикали і популісти ліворуч і праворуч збуджують народні маси питаннями внутрішньої політики: соціальне забезпечення, робочі місця, інфляція, міграція, дискримінація. І ліві, і праві кажуть (або мають на увазі): чому стільки грошей, уваги та зусиль іде закордон, в той час як ми — американці — страждаємо у своїй власній країні?Справедливо, зрозуміло. Але. Коли ви — глобальний лідер, світовий гегемон, центр глобалізованого світу, то у вас нема «зовнішніх проблем». Всі вони прийдуть додому. Зустрічай загрозу на дальніх підступах — це дешевше, це безпечніше.І це добре розуміють еліти. Але ці еліти втрачають контроль над думкою виборця і, як наслідок, над політикою (в сенсі policy, а не politics). Отже, популісти з обох сторін загрожують ефективному американсткому лідерству в світі. Чому ж я звинувачую республіканців, а не демократів?Тому що демократичний естеблішмент зміг взяти контроль над партією, а республіканський ні.На праймеріз 2020, завдяки голосуванню афро-американської спільноти в Південній Кароліні (якому передувала дуже вдала і потужна комунікація афро-американського партійного естеблішменту) Байден почав свій шлях до номінації і виграв вибори. «Прогресивісти» — впливова сила в партії, але партійні боси тримають ситуацію під контролем.Республіканський естеблішмент втратив контроль. Боси не змогли зупинити Трампа в 2016, не змогли інтегрувати свої інтереси в його адміністрацію, не змогли відхреститись від нього після штурму Капітолію, не завадили йому обрати кандидатів на праймеріз 2022…що буде в 2024? Трамп проти трампіста ДеСантіса на праймеріз?…Мене дивує, що люди більш-менш притомні серед партійців і симпатиків GOP роблять вигляд, що не помічають як партія стала не придатною для керування країною-глобальним лідером.Це яскраво видно в питанні підтримки України. Окремі коментатори і політики роблять вигляд, що це очевидно: підтримка України — це вигідно для США, це дешеве рішення складної проблеми. В той самий час як всілякі навіжені типу Марджорі Тейлор Грін чи меншого Трампа на повному серйозі кажуть: досить фінансувати Київ, краще на ці гроші мексиканців наловимо на кордоні. Кого послухає виборець? Чиє бачення втілить майбутній республіканський уряд?Символічно, що республіканський естеблішмент зламався десь приблизно на чорному президентові, як і личить расистській країні. Колись поміркую над причинами цього «зламу». А загалом, з нетерпінням чекаю нагоди перечитати цей допис і посміятись з того наскільки я був не правий.