✨✨✨

✨✨✨✨✨✨
🇫🇮 Пія Лейно

✨✨✨✨✨
Як бачите період хоа-хоа-хоа постукав в мої двері. І мені терміново треба було брати з полиці шось де печаль, сум і серпанок з гучних недомовок. Саме тоді добряче так заболіла шия, ну і я вирішив нею хруснути за допомогою рук. Розплющивши очі, я побачив Небеса. Авторка книги має вишукане прізвище, і мої сподівання були на те, що з романом воно в мене не асоціюватиметься.

Забігаючи наперед, так і сталось — книгу поливати чи вимазувати не буду, бо це хороше, вдумливе чтиво. Якщо ви вимагаєте від тексту влучних та креативних метафор, їх тут немало і вони чудові. Авторка може красиво описати як герой мастурбує, дивиться порно, або думає про мінет без використання жодного з цих слів.

Якщо загалом, то це фіноцентричний роман у якому все пішло по "вертикальній стежині", не дарма ж дистопія написано навіть на обкладинці. А як і будь-яка дистопія чи антиутопія — це роман-застредеження, аби людство не робило мутню яку воно все одно зробить. В спойлерах скажу детальніше, а тут лиш додам, що 3/5 саме за дещо змазану кінцеву частину вельми меланхолійного та тягучого, як нічні тривоги, роману.

Коротше, весь роман — це побудова кривенького любовного трикутника на фоні тотальної суспільної залупи. Депресняк тупо всюди, на вулиці, на роботі, дома і навіть в самих людях. Вони так манали шось робити, що навіть не знають як робити дітей. Поняття емоцій для них майже відсутнє. Всі навчаються в школах та університетах, а потім заробляють гроші загалом виключно для одного — побути в просунутих VR-окулярах в Небесах, яке підвладне тоталітарному Світлу.

Маємо Акселі — чувак, підсідає на пігулки як герой Бредлі Купера в фільмі "Limitless", він хоче пропотіти разом з Ііною, на яку западає, але треба дати їй пігулки, бо вона роздягнутись і так роздягнеться, але інтим для Акселі з Ііною в таких кондиціях буде рівноцінне некрофілії. І є ще Яло, у якого навіть після пігулок з дівчатами в'яло. Але прикол в тому, що Яло живе з Ііною. Найбільше вибісило, що третину книги Акселі психує, що Ііна іде до свого чувака, який, барабанний дріб, гей. І, блять, Ііна не здогадується хоч разок сказати Акселі це ротом, бо так роман стане ще на 50 сторінок коротшим.

Про те що всі їдять якісь каші з сушеними подрібненими тараканами я мовчу, все життя усіх соціально наглухо мертве і крутиться за новою дозою — позависати в Матриці Небесах. Всі мучаться, коли вилазять з віртуалу, бо треба приділити час клятим тілам: поїсти, попити, сходити в туалет, позайматись фізкультурою і повчитись, бо бали дають можливість бути в віртуалі.

Маємо експериментальний депресняковий мікс з "Хранителя" Лоїс Лоурі зі сміттєвим уповільненим реалом зі світу "Першому гравцю приготуватись". Десь навіть згадався Г'ю Гоуї з його "Бункером", але саме книжковий варіант, бо в серіалі всі були якісь більш жваві.

Варто зазначити, що це цілісна закінчена історія, яка хронологічно написана першою, але події якраз фіналізують усю так-звану трилогію "Фінляндії" недалекого майбутнього. Хочете щось європейське, вишукане і нетривіальне — ви за адресою.