Ох і цікава ця жіночка Вільма 😁 Перша третина книги мене дещо дратувала, бо як 35-річна жінка може мислити і говорити як 70-річна, моментами як 15-річна. Ну якась така неправдоподібність. Зате десь на половині стало все зрозуміліше, тобто з'явилось усвідомлення ЧОМУ вона саме така, які життєві обставини на неї вплинули. Для мене це історія дорослішання, але не фізичного, а емоційного. Дуже сподобалось спостерігати як змінюється гг впродовж всієї розповіді, завдяки новим знайомствам і подіям в її житті. Європейська література займає величезне місце в моєму ❤️ Дуже люблю її інакшість від добре зачитаної американської. А тут ще й скандинавська, зі своєю розміреністю, глибокими роздумами про смерть, любов, світ і космос. Але я сам пам'ятаю той час, коли дорослі люди здавалися такими великими і безпечними. Хіба вони могли померти? Не можу це пояснити, але книга наче й не "вав", але точно 5. бо така вже вона добра, з хорошим гумором. Знаєте, як стара добра подруга, яку давно не бачила і яка забігла наобійматись, наговоритись, випити вина і насміятись. Тепла ☀️ от, найкраще слово, щоб її описати - "тепла".Другої частини не маю, але цікаво було б прочитати продовження.