🔵 Що дієвіше у боротьбі з російською дезінформацією – технології чи єдність однодумців? Відповідали в.о. керівниці VoxCheck Валерія Степанюк та заступниця виконавчого директора ГО «Вокс Україна» Світлана Сліпченко в інтервʼю угорському виданню 444.Основні тези розмови:▪️Один з основних наративів рф — «Україна – неспроможна держава». Його таргетують на різні аудиторії в США, Європі, росії. ▪️Використання штучного інтелекту. З одного боку, завдяки ШІ дезінформацію стало легше ідентифікувати – зазвичай вона неякісна. З іншого боку, її стало і легше продукувати. Росія вже є своєрідним мас-маркетом фейків.▪️Когнітивні упередження. Ми у спростуваннях маємо не лише подавати докази брехні і маніпуляцій, а й враховувати соціальну психологію. Адже підтверджувальне упередження добре працює у випадку негативних емоцій. Ми схильні вірити в негатив і сприймати інформацію так, щоб вона підтверджувала наші власні припущення. ▪️Масштабний інформаційний вплив. Окрім державних каналів рф, значну роль у поширенні дезінформації відіграють телеграм-канали та блоги. Це дозволяє маніпулювати широкою аудиторією через так званих «незалежних» інформаторів.▪️Роль місцевих медіа. Регіональні журналісти відіграють важливу роль у боротьбі з дезінформацією. У невеликих містах довіра до друкованих місцевих ЗМІ може бути набагато більшою, ніж довіра до національних телеканалів. Навчання їх фактчекінгу та медіаграмотності — важливий крок у зміцненні інформаційної безпеки країни.▪️Перевірка інформації та роль фактчекінгу. Фактчекери та незалежні медіа стали невіддільною частиною протидії російським фейкам. Вони не лише спростовують неправдиві тези, але й допомагають підвищувати рівень медіаграмотності серед населення.@VoxCheck