​​Факти потребують перевірки! Розпочинаємо серію дописів з порадами для локальних медіа (насправді — ці поради будуть корисні усім). Вони допоможуть фільтрувати дезінформацію – навіть коли її маскують під правдиві історії. Це наш спосіб протистояти російській брехні, що найчастіше має локальне спрямування. Особливо активно фейки набирають оберти в соцмережах. Як саме, розглянемо на прикладі платформ. Сьогодні черга X, що стає розсадником дезінформації.Що вказує на неавтентичність сторінки в X 🔵 Аватар профілю. Визначити, чи це реальне фото, допоможуть алгоритми розпізнавання зображень: images.google.com, pimeyes.com, tineye.com.

🔵 Імʼя.

Зазвичай боти та фейкові профілі використовують найтривіальніші комбінації імен та прізвищ або набір символів.

🔵 Повнота інформації в описі сторінки.

Неавтентичні «блогери» або не залишають інформацію про себе, або використовують сфальсифіковані відомості.

🔵 Активність. Значна кількість дописів в день може вказувати на неавтентичність профілю.

🔵 Взаємодія з іншими профілями.

Якщо хтось щоденно репостить дописи інших користувачів, схожих на ботів, найімовірніше він теж є частиною цієї мережі.

🔵 Мова. Неякісний переклад, проблеми зі стилістикою, граматикою та правописом часто притаманні фейкометам, для яких головне — швидкість. Більше порад знайдеш тут. За цим посиланням – посібник «Протидія дезінформації: регіональний вимір», який ми випустили спільно з Центром протидії дезінформації. У наступному епізоді аналізуємо Facebook.@VoxCheck