Терпіла, аж до «паралічу почуттів». Почула таке. Як влучно хтось підмітив. Про що це? Який це стан? Це мої особисті спостереження. Це коли ти не здатна відчувати. Вже не здатна. Відомо, що нервова система людини може бути в трьох режимах. Перший - нормальний - людина живе, переживаючи різні емоції (радість, сум), нормальне життя. Другий - «активний» - людина живе постійно вирішуючи «проблеми», проходячи «виклики», стан постійної тривоги. Третій - «завмираючий» - людина, яка постійно живе в напрузі в якийсь момент «здається», бо розуміє, що не може понести весь тиск з усіх сторін. Так ось, коли нервова система людини вже не перебуває в першому нормальному режимі, а тільки вже в третьому завмираючому, але ще інколи заходячи у другий активний, все таки намагаючись щось вирішити, то приходить такий стан, що вона наче не здатна відчувати. Стан «заблокованості». А ще додати до цього генетику, сімейні сценарії, зовнішні обставини, духовний тиск і ще ряд всього іншого, то ця «заблокованість» тільки підсилюється. Де Бог у цьому всьому? Він є. Він на місці. Він там, де має бути. Він всюди. Він у тобі. Ти просто не здатна на разі Його відчути. Це зрозуміють не всі. А тільки ті, хто стикався з чимось подібним. Що робити з цим? Найперше потрібно зрозуміти, що виходить так може бути. Потрібно зрозуміти, що з тобою все ок. Ти просто терпіла надто довго і надто багато. І твоя нервова система так зреагувала. Продовжувати писати про це?#неможунеписати