Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Во Всі Чотири! Подорожуй!
Añadido 14 jul. 2024

Во Всі Чотири! Подорожуй!

@vo_vsi_4_ua
Número de suscriptores: 258
Fotos: 6,230
Videos: 33
Enlaces: 652
Descripción:
Походи, подорожі - історія подорожей команди ВВЧ в фотографіях та цікавості про різні стежки світу.

👥 Número de suscriptores

258
Promedio/Día:: 0
Promedio/Tiempo:: 0
Promedio/Mes:: +5

📊 Mensajes por Día

0.2
Último día: 0
Promedio semanal: 0.3
Promedio por día: 0.2

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2024-07-14

Muro

Estadísticas de telegram canal

Совместный Субботний поход с ночёвкой на Змиевские кручи! 🏕️🔥От туристических групп Create your life Во все четыре На своих двоих?Народ, кто готов провести эту субботу не как все? Забрасываем рюкзаки и едем встречать закат, костёр и рассвет на кручах над Северским Донцом! Прощаемся с тёплыми днями как надо — с песнями, стрельбой из лука и душевной компанией.Что ждёт:· Невероятные виды на закат и рассвет.· Горячий костёр, у которого так здорово говорить обо всём на свете, и готовить ужин и завтрак · Лук и стрелы — постреляем по мишеням (обещаем безопасно!).· Песни под гитару (кидайте в комментарии, кто берёт!).· И просто море воздуха, свободы и хорошего настроения.Важно! Стартуем в субботу на электричке:· Электричка № 6407 «Харьков — Изюм»· Отправление: 14:59 с вокзала «Харьков-Пасс.»· Прибытие: 16:31 на станцию «Дом отдыха».🍁Сбор в 14:40 на платформе!От станции пешком через прекрасный лес и берег Донца , через Змиев, где закупим продукты на всю компанию, и дальше — на кручи!Что берём с собой:· Хорошее настроение (это главное!).· Вкусняшки к костру (зефир, печенье, сникерсы — всё, что любите).· Развлечения: гитары, бубны, игры, настолки— всё, что сделает вечер веселее. Маршрут не сложный, но нам предстоит путь и обустройство лагеря.💥 Не стесняйтесь просить снаряжение!Многие из нас— бывалые туристы, и у нас есть лишние палатки, спальники и коврики. Если вам чего-то не хватает — пишите в комментарии! Мы постараемся скооперироваться и всем помочь. Смело приглашайте себя в чью-то палатку, место для всех найдётся!Деньги: Скинемся на продукты в Змиеве.Одевайтесь теплее: ночью у воды уже прохладно, берите тёплые вещи.Кто с нами — голосуем и пишите в комментах чтобы мы знали, на сколько человек котлы! 🧡Давайте вместе сделаем эту субботу незабываемой!
🛸 Мандруємо у 2021 рік, та згадуємо як тоді ВВЧ зустрічало День Туризму:"Перед нашим, посвященным дню Туризма походом ВВЧ, стояла кроме всего прочего, задача разведать новые, богатые заброшками и красивой природой места, недалеко от границ Харьковской области)),  Холодная и дождливая погода, длившаяся всю неделю, сделала свое дело.  Потери в группе, начались еще до начала собственно самого похода))). На утро дня похода, из зарегистрировавшихся участников, остались только самые стойкие и отчаянные. Уже настроенные на два дня ливней и холода, мы, однако приближаясь к Сумской области, с большим удивлением заметили в окно электрички, что погода становится солнечной и теплой!Красивое озеро с необитаемым островом, на окраине села)))Следы барсука, по пути в село РябинаЗаброшенная товарно-молочная ферма.Сельский совет и руины пионерского лагеря.Старинная, деревянная Свято-Николаевская церковь в селе Рябина.Мостик через Ворсклу.Место, на котором у нас была ночевка, которое впервые мы увидели с противоположного берега реки Ворсклы, впечатлило нас своей красотой настолько, что мы решили несмотря на наступавшие сумерки и усталость, вернуться, перейти мост и идти к нему в темноте почти час времени.Праздничный ужин)))Утро.По информации из викимапии, на карте обозначены насаждения айвы.Они на другой стороне. Обходить далеко. Вечером, мы шли оттуда почти час. Предпринимаем радиалку с переправой через реку. В «гидромешке» из мусорного пакета, находятся вещи.Айва оказалась не простой, а японской)))Заброшенный кирпичный завод, как и другие местные заброшки из красного кирпича, постепенно разбираются и растаскивается на кирпичи местными жителями. Так что совсем скоро, такого уже больше здесь не увидишь (( На сахарный завод в Кириковке, что построил до революции Харитоненко, мы не попали, так как по виду он охранялся. А времени искать и договариваться с охраной, у нас уже не было.Пора возвращаться в домой.Руководитель похода: Олег ЯкушевМаршрут @early_hawk
🇺🇸 Емма Гейтвуд - жінка, яка вирушила підкорювати стежку Аппалачі у віці 67 років, взявши з собою в дорогу лише улюблену взуття марки «Кедс», плащ, фіранки для душу, аптечку і армійську ковдру, а вся її провізія складалася з горіхів, сиру і в'яленого м'яса. Жінка народилася у штаті Огайо і вийшла заміж за місцевого фермера. Але шлюб виявився невдалим, оскільки чоловік її сильно бив, неодноразово ламав кістки і вибивав зуби. В ті часи розлучення не віталися, тому Еммі нічого не залишалося, крім як терпіти. Часто, щоб не терпіти знущань чоловіка, вона тікала в ліс і залишалася там деякий час, насолоджуючись тишею і самотою. Врешті-решт її терпінню все ж прийшов кінець і вона зважилася на розлучення. За своє життя вона народила 11 дітей, які з часом подарували їй 24 онука, а ті, у свою чергу, 30 правнуків. Вийшовши на пенсію, вона стала зачитуватися журналами National Geographic і саме в одному з них прочитала статтю про велику Аппалачской стежці, яку насилу проходили чоловіки, а жінки і зовсім, мабуть, не під силу. Тоді у бабусі Гейтвуд народилося непереборне бажання підкорити настільки страшний маршрут. І ось через п'ять років вона все ж таки зважилася. Сказавши все, що йде на прогулянку, жінка віці 67 років почала свою велику подорож. У неї не було компаса, намета або спальника, а запаси їжі швидко закінчилися. Однак у лісі вона збирала ягоди і трави, а люди, що жили поблизу пішої стеж її підгодовували і навіть іноді давали притулок. У більшості ж випадків бабусі доводилося ночувати в покинутих будівлях, на столах для пікніків, а то й зовсім на вкритій мохом землі. А коли вночі було дуже холодно, вона розводила багаття і спала на прогрітих каменях. Про неймовірну туристку дуже швидко поповзли чутки, про неї дізналися журналісти, і, сама того не очікуючи, вона перетворилася на справжнього героя Америки і велику знаменитість, яку всі з ніжністю називали бабусею Гейтвуд. На проходження шляху у неї пішло 142 дні, але, незважаючи на всі складності, любов до походів лише сильніше засяяла в її серці. Вона вже просто не могла залишатися вдома. Тоді через 5 років вона вирішила пройти стежку Аппалачі ще раз, а потім ще. Емма Гейтвуд стала єдиною, хто пройшов її аж три рази!
🇺🇸 Аппалачська стежка На Аппалачський стежці зустрічаються небезпечні мешканці. Найбільшу небезпеку становлять комахи та змії. Майже по всій протяжності стежки мешкає оленячий кліщ, який переносить хворобу Лайма, в деяких місцях зустрічаються павуки. З змій найнебезпечнішою є гримуча, так як вона здатна вбити людину. Але і з іншими не варто жартувати. На стежці Аппалачів можна запросто зустріти чорних ведмедів. Вони не дуже агресивні, але краще триматися від них подалі. Ті ділянки, де вони зустрічаються особливо часто навіть закриті для ночівлі. Для того щоб Аппалачська стежка нормально функціонувала, вона потребує постійного догляду. Для цього була створена волонтерська організація Помічники Аппалачів. Взяти участь у програмі може будь-хто, незалежно від того де він живе, необхідно лише відповідати певним вимогам. На сторінці Аппалачської стежки http://www.appalachiantrail.org постійно публікуються вакансії і вимоги до претендентів. Волонтерська програма Помічники Аппалачів - прекрасний спосіб провести відпустку або навіть змінити своє життя і стати постійним учасником команди стежки Аппалачів.
🇺🇸 Аппалачська стежка Appalachian trail - розмічений маршрут для пішохідного туризму в північноамериканській гірській системі Аппалачі. Аппалачська стежка має протяжність близько 3,5 тис. км від гори Катадин ( Мен) на півночі до гори Спрінгер (Джорджія) на півдні. Точну довжину визначити практично неможливо, оскільки існує декілька альтернативних шляхів. Найвища точка на шляху — гора Клінгманс-Дом (2025 м) у національному парку Грейт-Смокі-Маунтінс, найнижча — переправа через Гудзон. Ідея створення маршруту виникла на початку 1920-х рр. 1923 року відкрито першу ділянку в штаті Нью-Йорк, після чого довжина стежки постійно збільшувалася. Нині туризм на цьому маршруті є надзвичайно популярним. У США існують десятки клубів любителів Аппалачської стежки. З весни до осені по маршруту (або його частині) проходять тисячі туристів. Найбільш юному підкорювачеві стежки було 6 років, коли він з батьками подолав маршрут за 8,5 місяців. На відстані 10-15 миль уздовж стежки розташовані невеликі будиночки місткістю від 4 до 16 осіб. Біля них облаштовані туалети, невеликі майданчики для наметів і місця для багать. На цьому всі зручності закінчуються. Цей проект - добровільний, тому ніхто не має права вам вказувати, як поводитися під час походу. Але є один головний принцип - не залишати після себе нічого крім своїх слідів, тому все сміття - обгортки з-під їжі, недоїдки і т.д. потрібно виносити з собою. Під час походу за маршрутом все беруть собі нове ім'я, так званий trail name - псевдонім, який використовують під час подорожі. У кожному будиночку для ночівлі є спеціальний зошит log book, в якій люди можуть розповідати про свої враження, підписуючись своїм trail name. Далі буде....