Шалений листопадШалений як американська гірка.Багато що вирішується цього місяця.Насуваються геополітичні зміни. Процеси стрімко пришвидшаться.Але головні події будуть тут.Вдасться зупинити повзучу навалу буде одна реакція. Не вдасться буде гірша.Вороги пруть з останніх сил. Нам тре втриматися і зберегти сили.106 років тому наші предки билися на вулицях Львова, здобуваючи ЗУНР. Нині бʼємося на півтори тисячі кілометрів східніше. На вулицях Часіка, Торецька в околицях Курахова.Це про умови і про шанси.А зараз трохи про вічне. Час від часу друкую написане раніше.Це писалося рік тому.Думаю не застаріло:)«Сонце виходить, заходить і знову зʼявляється в Українському Донбасі.Все в світі змінне.Бог і Україна - вічні.Трохи донбаського настрою у стрічку А щоб до естетики додати трохи етики ще раз нагадаю, що російсько-українська війна була неминучою, історичною, є екзистенційною і тотальною війною простору Правди, Свободи та Ідентичності проти симулякру, що є прямою антитезою. Брехні. Рабства. Пустоти.За формою - це війна української нації проти євразійської імперії.Імперія потребує і живиться територіальними здобутками, («новими територіями) не жаліючи жодних ресурсів і передусім людських.Нація бореться за свою землю-Матір, домівку-державу, свою правду-ідентичність.У такій несиметричній війні найфатальнішим є погодитися на бездумний обмін людей. Не лише тому, що в ворога їх як мінімум вчетверо більше. А передусім тому, що людина і є унікальною, невідʼємною частиною нації. А ця війна і є війною за націю.Відтак як правильним є те, що не має нічого почеснішого як віддати при потребі життя за націю, так і те, що максимальним завданням на війні є берегти кожного члена нації.Тим хто, віддає життя за націю має бути максимальна честь і повага, тим хто бездумно наражає на смерть - максимальне покарання і зневага…І треба памʼятати, що наші втрати мають бути як мінімум вчетверо меншими, ніж у ворога…Щоб мати шанси перемогти математично.Хоча Перемога це все ж не матиматика.Це Віра помножена на Волю»…