#рецензія на "Остання війна імперій" — Ірина ГрабовськаVivat🌟⚙️

Між першою і другою книжками у нас таймскіп. Місяць — це невеликий термін для того, щоб загоїлися рани. Місяць — це нестерпно довгий період для міста, яке зсередини роз'їдається революцією, а ззовні оточене імперіями, які кровожерливо прагнуть розв'язати війну, особливо не на своїй території. ⚙️

Данило з друзями мають залишити безпеку сучасного світу(кожен зі своїх міркувань) і повернутись в Леобург, який уже зараз охоплений вогнем бунтів і от-от стане театром воєнних дій для двох гегемонів.⚙️

Я не можу вам навіть передати ту суміш почуттів, які збурила у мені ця книжка, особливо, враховуючи, що вона написана ще до повномасштабного вторгнення, але принаймні спробую.⚙️

Від дурноверхого, недалекоглядного, але самозакоханого правителя російської імперії, подвійних агентів та бажання похизуватись силою до байдужості міжнародних гарантів — більшість подій, що розгортаються у Леобурзі настільки резонують із нашою дійсністю, що місцями було фактично боляче читати й хотілось скрутитись калачиком чи хоча б піти помацати траву.⚙️

Ставки у цій частині зростають, а трансформація головних героїв невіддільно пов'язана із їхніми новоспеченими ролями — вони зобов'язані стати учасниками, а то й оплотом леобурзького спротиву. Комусь це вдається легко й на інтуїтивному рівні, комусь доводиться шукати в собі мужність, комусь же не допоможуть жодні причини, бо коли надворі починається війна — внутрішня війна, на жаль, не припиняється. ⚙️

Також поміж всіх подій вплетено декілька любовних ліній, які вас не те, що на емоційних гойдалках, а на американських гірках покатають. Ніхто не палить для неї/нього світ — світ і так горить — а їм лишається украсти для себе трохи щастя. І попри те, що дехто трохи дурачок, дехто сильно(!) мудачок, а дехто й так уже настраждався — герої не можуть не полюбитися: такі вони бідосі, але такі справжні.⚙️

Попри весь біль, агонію і кровопролиття — це все-таки дуже життєствердна книжка, бо навіть, якщо тобі лишається часу лише до ранку — головне боротись за тих кого любиш;і якщо тебе збирається проковтнути дракон, це не значить, що не варто спробувати закинути йому в горлянку пару коктейлів Молотова. Боротьба триватиме, бо — Леобург — це я! Леобург — це ми!
#наполеглива_агітація від мене — піду впишу її в свій список "перечитати у старості".⚙️ Міністерство Читацьких Справ 📖 #сучукрліт