Завжди уважно стежу за тим, що каже Роман Безсмертний. Бо, Роман Петрович бачить малопомітні речі здалеку, задовго до того, як їх помітять інші.

Цього разу він - про політичне структурування українського суспільства в пізньовоєнний та повоєнний період. Бо цілком можна спрогнозувати, що у випадку закінчення війни, всі актуальні нині політичні рейтинги, розклади та прогнози просто обнуляться й девальвуються. І настане ота типово українська ментальна пора, коли "всяке може буть" і "на все божаволя".

І в цьому контексті дуже цікава доля правої частини політикуму й суспільства. Справа в тому, що у нас, за всі 35 років незалежності не було серйозного правого флангу. Навіть не так: ми до правих серйозно ніколи не ставилися. На відміну від всіх наших найближчих сусідів, до речі, і загальносвітових трендів "направо" (разовий парламентський успіх "Свободи" радше виняток із правила) ми наших правих ніби якось трохи "стіснялися"... "Ми - не такі, ми ліберальні цивілізовані й порядні!"...

- Та, то не ми... - Та, то маргінали... - Та, вони ні на що не вліяють... - Та, то не серйозно

Втім, як показують досвід та історія, без серйозної правої сили, а ні суспільство, а ні держава, а ні нація не можуть нормальної розвиватися. Особливо у непевні й тяжчі часи. Коли справджуються найстрашніші і найфантастичніші пророцтва тих самих правих. Праві мають існувати бодай як загроза ліберальним цінностям, для здорової конкуренції.

Нації все ж таки становляться не тільки на парадах за природні права качконосів чи проти глобального потепління, а й на смолоскипній ході 1 січня. І голова вовка, а не веселка на прапорі!

Ще іноді кажуть, що праві - агресивні. Ну, лейкоцити також агресивні. Але саме вони захищають організм від інфекції, бактерій та вірусів. І еволюція в них подібна: від хемотаксису до апоптозу. Цикл!

Роман Безсмертний каже: "Хоче того Білецький чи ні, а рано чи пізно йому доведеться стати Бандерою, Коновальцем або Мельником". (Мова тут, звісно ж, про бригадного генерала ЗСУ Андрія Білецького, засновника "Азова").

Це логічно, бо саме військові у такі часи, які ми маємо зараз, є потенційними зберігачами і охоронцями правих ідей. І мова не про військову диктатуру в стилі "стрілять і вішать", а про баланси сил суспільства. Суспільства, яке здолало найбільший і найстрашніший виклик в своїй історії.

Ми часто чуємо, що, ось, мовляв, закінчиться війна, прийдуть хлопці і все порішають. Але більшість "хлопців" нікуди приходити не хочуть, і нічого не бажають "рішать". Вони вже порішали найстрашніше. Хлопці хочуть повернутися до офісів, аудиторій, бізнесу і пасіки.

Але є й такі, які прийдуть і таки будуть "рішать". І то вже питання консолідації й правового поля. Важлива політична організація й провідництво. Відповідальність за наслідки.

Єдине, з чим я не згоден, що Білецький має стати Бандерою чи Коновальцем. Білецький має бути Білецьким. Бо маємо 21 століття надворі. Бо, як казали давні мудреці, Бандері - бандерово, а Білецькому - білецьке.

У всякому випадку, наявність серйозної й поважної правої сили - на користь новому українському суспільству. Враховуючи цілий ряд факторів, в тому числі - російський, угорський, польський і тд.

Коли нація не має поважної правої сили, до влади в країні приходить така потолоч, як ОПЗЖ. Бачили, знаємо...

Віталій Чепинога | Підписатися