Люди - дуже странні потвори... Сидів у Верховній Раді, а тоді журналісти якраз взяли погану моду читать чужі смс-ки з балкону, з увєлічітєлів і професійної оптики... Я сам колись журналіст, і знаю, що всі журналісти мерзенні подонки і носікомі. Як я... Нічого святого. Тому я телефон ховав у кальсонах і вобще на нього не реагірував, бо на мені була отвєтственность. Всі мої контакти були підписані: "Номер не визначено"... Звісно трохи плутався, особливо коли Кличко дзвонив... Бо Віталій Володимирович дзвонив, і мовчав у трубку хвилин шість, а потім питав зненацька: "Ти хто, вобще?"Я кажу: я генерал-губернатор острова Борнео...- А, каже... - То я ж якраз тобі й дзвоню! Прийшли до Ради якось зовсім рано. Я і Марія Матіос. І Оксана Продан. Сидимо, нікого не займаєм. Балакаємо про кріпосне право і місію України. Думаю, треба помацать Оксану за ногу, а Марію Василівну - не треба. Оксана була справа, а Марія - зліва. Главне, не переплутать.... Каже Марія: О! диви той підар прийшов, треба піти збити з нього пару тисяч, бо мені треба на протези для хлопців... Підар акуратно мацав пані Марію за ягодиці, і ліз у бумажнік...- О, думаю! Спрацювало! Тут мені кум щось пише. Кажу: Маріє Василівно, пішов я в погріб, бо кум пише. Повертаюся, вона питає: "Що він писав?"Я кажу: Маріє Василівно, вам точно про це треба знати? Вона каже: точно требаЯ кажу: мені неудобно про це казать...- Та вже кажи, каже, я давно живу в цьому світіКажу, кум питав: "Як ти думаєш, Енгельгардт їбав Тараса Григоровича?"- Всяке може буть, каже Марія Василівна, трохи подумавши... Так зачинався екзистенціалізм...))Віталій Чепинога | Підписатися