Чудова книга американського журналіста й історика Якуба Мікановського про Східну Європу, в тому числі й про наші краї (Локальна історія, Львів, 2025). Східна Європа – то Індія європейського континенту з усією її строкатістю й різноманітністю. Культура, мистецтво, надзвичайна толерантність до інших, до «не таких», і в той же час – неймовірна дикість, невігластво, безпідставна жорстокість і страшна лють. Така Земля…«Однак ніхто не здобув стійкішої репутації завдяки своїй люті й запеклості в обороні незалежності від сторонніх зазіхань, аніж козаки українських степів».Пише Якуб Мікановський і про Росію, з якою його родину пов’язуть довгі, давні й міцні коріння. Розповідає про те, скільки не глупих людей таки пошилися в дурні, зачарувавшись російською культурою та її глибокою «душею». Майже всіх їх було вбито, знищено, скалічено. Тому Мікановський Росією не зачаровується. Він пише: «Здалеку вона всеохопна та адаптивна, та для мене вона втілена в осліпленому оці, беззубому роті та відрубаній руці».В соціалістичному таборі були країни, які жили ще гірше, ніж СРСР. В Румунії доби пізнього Чаушеску газ і електрика надавалися по дві години на добу. Цілком осібно стояла Албанія, якою все своє життя правив Енвер Ходжа (з 1948 по 1985). Ходжа примудрився насмерть посваритися зі Сталіном, Мао і з Тіто. Це перетворило європейську країну на найізольованіший тоталітарний анклав у світі. Приватна власність була заборонена зовсім. І лише на початку 80-х років дозволили тримати по дві вівці на родину. Але! Тільки за умови, якщо вони однієї статі! Щоб не розмножувалися і не створювали зваб багатства та достатку… Суровий албанський марксизм… Або дві вівці, або два барани. Без варіантів…Втім, гадаю, барани були собі задоволені і знаходили вихід з безвиході… А хто без гріха? …))Віталій Чепинога | Підписатися