Двадцять людей загинуло в Дніпрі. А тиждень тому - двадцять у Києві. А ще тиждень тому - двадцять у Запоріжжі. І десять - у Одесі. Я не сильно люблю Дніпро. Не знаю чого. Колись мені в Дніпрі подали картоплю з салом... То була велика помилка. Я чоловік київський і одеський, і навіть трохи харківський. Але я люблю Дніпро. І ці двадцять смертей я пережив двадцять разів наново. Путін порушив віковічне табу, бо він дурний. Українців не можна вбивати просто так. Публічно, на люди. Звісно, вони нас убивали завжди. Але - лагідно, не публічно.... Як Курбаса, Стуса і Зерова. Я колись дружив з Дмитром Корчинським. Дмитро казав: нам треба готуватися до війни з Росією!- Та не пизди Дмитре, казав я Дмитрові. Не будемо ми ні з ким воювати.- Вибач, Дмитре. Вибач... Дмитро казав: коли ми воювали з Росією, ми гинули тисячами. Коли ми з Росією "дружили" - ми гинули мільйонами! Нам з ними дешевше воювати, ніж дружити... Знаєте, що я думаю? Ми переможемо у цій віковічній війні! Ми - переможемо! В мене немає ніякої серйозної аналітики на цей випадок. Я просто так собою відчуваю... Щойно наді мною пролетіли аж чотири F-16... На Схід, на Схід... Удачі вам, хлопці! Удачі! Віталій Чепинога | Підписатися