Це не секрет що зараз,тут, війна.І не секрет,що люди помирають. Тут мати жде на сина вся блідна… І тут так просто знищують,вбивають…Це не секрет,що віри вже нема…Ми не ховаємо своє розчарування.Навколо нас одна лише пітьма…Навколо нас одні лише страждання…Ти думаєш «А де тоді мій Бог?»Питаєш кожен день,кожну хвилину.Ведеш свій відчайдушний монолог…Шукаєш десь далеко ту причину.На серці лиш питання «Бог,ти де?Скажи мені,чому ти нас залишив?Війна не зупиняється,вона іде..А Ти мовчиш,на кого нас полишив?Скажи Господь,та де ж Твоя рука?Де та любов,підтримка,охорона,Коли шукаєш восьмого кутка, і намагаєшся тримати оборону!?Чому вмирають діти і батьки? Чому в руїнах майже вся країна? Куди ховатись?Як знайти шляхи?Ти подивись яка зараз картина!!»Ось батько над дитиною сидить,Ось жінка чоловіка проводжає,ДівчИна над труною вся тремтить,Ось мати плаче,бо вона все відчуває…Куди не подивись лиш біль і смерть Куди не глянь там сироти і вдовиУсе життя тепер на шкереберть.Зніми,будь ласка,з нас всі ці окови.Не буде в нас колишнього життя.Ніхто не буде жити, як раніше Господь,будь ласка,дай нам майбуття!Цього ми всі бажаємо найбільше .Ми молимось,хоч віри вже нема!Ми просимо,спинити цю руїну!Нехай залишить нас оця пітьма!Будь ласка,захисти нашу країну.Зціли серця людей і віру дай!Перемотай всі рани,переломи.Пішли нам дощ і потім дай врожай.Щоб ми дійшли до неба через громи.Анастасія С. @virsh_online