"Спокуситесь всі через Мене в цю ніч"-Там слово Христа пролунало. І вірних Апостолів - силу і міць,Чекав страшний болісний хаос! Недавно молився Він з ними в саду. Тужив там Він тяжко недавно. Не знали, що скоро за Ним вже прийдутьІ будуть над Ним так знущатись. Тихенько дрімали...так було не раз. Не раз Він в саду там молився."Розсіються вівці"- збулося вразТривога і страх на обличчях. А віра була в них, аж до небес,Як бісів вони виганяли. По вірі, звершали багато чудесІ нужди людей виповняли. Та спробу таку вірі як тут пройти - Ніч хаосу, страху, печалі... Тоді з ними поруч був Пастир завжди. Мов розбійника, зараз забрали. А каже Петро: "Ти не маєш страждать. Згадай всі свої обіцянки"Хотілось Петру з вірою наказать,Щоби не було тих страждань всіх. Ось так і в житті вже буває не раз -Страждаєш - нема в тобі віри... Ти - Боже дитя, не повинен страждать. Бери від життя усе вірою. Служителі Божі так учать не раз. І так все людей наставляють. Коли і до них таке прийде бува,Самі тоді віру втрачають. Петро стояв в вірі - с Тобою на смерть. Та скоро посипалась віра. Коли їх Учитель пішов умирать,Хто там самим першим відрікся? Ось так все стараємось ми пояснитьСтраждання всі наші і болі. А може Бог хоче чомусь нас навчить,Щоб ми здобували уроки? А може в лікарні засвідчить комусьПро Господа слово потрібно -Так часто стараємось виправдать тут Господні усі дружно дії. Для кожного план є у Нього завжди. Веде так, як Він лиш призначив. Страждання всі наші, ознака того,Що трудиться Бог так над нами. Бо перше ніж всі обітниці звершать,Приходили випробування. І Божі мужі всі проходили так. Немало прийшлось їм страждати. Розгубленість, біль ваша - скоро підуть. За ними прийде Боже чудо. За добрі всі дні легко Бога хвалить. А в бідах, як славити будем? Л. Шпак