Чи кожен той отримує, хто благає?Чи завжди той знаходить хто шука?Хто стукає, чи завжди відчиняють?А слово Боже каже нам, що "так"Ти дав би камінь сину, замість хліба?Чи, замість риби дав би ти змію?Усе найкраще ми даємо дітям.Отець же нам дає любов Свою.В житті ж так часто все розчарування.Просив, просив...а ось не получив.І знову ось сердечні лиш стражданняЛишають вже тебе без всяких сил.І муки...о, сердечнії ті муки -Намріяв що, того не получив.І ніби віра твердая вже була...Та Бог не так усім руководив.Ось Нааман іде хворий в Ізраїль.Воєначальник, та в проказі він.Іде і все в дорозі уявляєЯк від прокази вже пророк його звільнить.Прийде до нього, руки покладе той,Здоровим знову стане він тоді.Все мріяв, мріяв так він у дорозі...Що буде так, як він це уявив.Але пророк до нього і не вийшов.Слугу лиш вислав свого, щоб сказав -Потрібно лиш зануритись у річці.Такого Нааман і не чекав.І ось пішла тут хвиля невдоволення -Не вийшов, не уважив навіть він!Намарно я пройшов таку дорогу...Намарно я прийшов у ці краї.А наша річка глибша і чистіша.Не так я думав буде тут усе.Та його слуги все ж таки впросилиЙ занурившись, був зцілений уже.А Бог не так приготував для НааманаДорогу зцілення, як лиш придумав він.Була уся лиш Богу тільки слава,А не пророка Нааман хвалив.У Бога просим і уже ми мріємо,Як буде Бог в житті усе робить.В Господні обітниці твердо віримо.І знаємо, що Бог нам відповість.Та не завжди Бог так відповідає,Як нам здається буде Він робить.Як довго відповідь не получаєм,"Не чує Бог"- спішим ми говорить.Чекать, не зневірятись, не спішитиСлавлячи Бога лиш потрібно жить.Він краще навіть, ніж про що просив ти,Готує у житті твому звершить. Л. Шпак