Даруй вогонь, щоб путь в темряві бачить.У темряві життєвих всіх доріг.Даруй вогонь, в житті щоб не блукати,Щоб бачити сліди Христових ніг.Щоб слід кривавий, що по ДоларосаЙшов на Голгофу, в серці був завжди.Щоб на очах завжди були лиш сльози,Коли ставала на Його сліди.Даруй вогонь Твоєї лиш любові,Що так горів завжди в Твоїх грудях.І поведе мене він за Тобою,По Твоїх, на оцій землі, путях.Вогню такого у житті так не хватає.А без нього з дороги я зіб'юсь.Порою віра навіть вже згасає,Без Тебе я лише впаду, Ісус.Мене Своєю підтримай рукою.Факела віри мені запали.Лиш Твій вогонь зігріє, заспокоїть.Вогонь Твоєї, Господи, любові лиш.Не може так людська любов горіти.Її не раз так гасить вітер злий.І знову йдеш знеможений у світі,На Твою, Господи, любов лише в надії.Не зрадить, не засудить, зрозуміє.Простить, в житті де оступилась знов.Таку любов у людях не знайти нам.Немає вірності тут на землі такої.І ось тому прошу вогню, Спаситель.Не лиш зігрітись, інших зігрівать.Вірність Тобі, щоб берегти, Учитель.Щоб відчувати Божу благодать. Л. Шпак