Ніколи не здавайся, як навіть ти і впав. Ніколи не здавайся, Ісус і впавши встав. Ісуса хрест не легкий вже далі Симон ніс. А твій же, що несеш Ти, Спаситель Сам поніс. І там, де дуже тяжко, Він підставля плече. Його милість без краю, Він любить гаряче. Як впав, то підіймайся і два рази вставай. Ніколи не здавайся, а йди й перемагай. А як до перемоги лишився крок лише? Візьми терпіння трохи, вставай і йди вперед. Ти піднімайсь на гору, на ній там Бог стоїть. Мужі колись стрічались із Богом на горі. На гору підіймались - Мойсей, Авраам, Давид... І на горі лишався Ісус Сам, для молитв. І Бога ти не знайдеш, отам серед долин. А смуток залишивши, сміліше в гору йди. А хочеться так тихо, пожить спокійно ще. Боротися навіщо? Так і життя пройде... Покликання щоб сповнить і нагороду мать,Потрібно ще не мало отак попрацювать. І до висот хто прагнув, хотів перемагать,То на краю провалля приходилось стоять. Не той праведним є бо, хто зовсім не лежав. А праведник - хто більше встав, навіть ніж упав. І чим більша духовність, тим більше ти встаєш. Тримаючися слова, честь Богу віддаєш. Як би Бог повернувся, де Його стрінуть всі? А ноги знов Ісуса там стануть на горі. Л. Шпак