А хто радів народженням Христа? Раділо небо - для людей спасіння! Раділи пастухи тоді, бо тамЇм Ангели про радість сповістили. Ішли, радіючи, здалека Мудреці,Показувала їм зоря дорогу. Бо знали - там Месія народивсь,Прийшов Спаситель до народу свого. Марія притискала до грудей Із радістю народженого Сина. А хто радів народженням іще? Земля свому спасінню не раділа. Не знали...не подумав би ніхто,Що там, в хліві, їх Цар міг народитись. Як властного Царя, чекали всі Його,А Він прийшов, як для усіх служитель. Месію не такого ждали всі,Тому й не прийняли Його приходу. Лежати Цар Ізраїлю не мігНа сіні, так царі хіба приходять? Ізраїлю Спаситель мав прийтиЯк сильний воїн, як величний і могутній. А Він прийшов, як тихий Син Людський,Щоб стать слугою для усіх, хто змучений. Прийшов, щоб буть розп'ятим на хресті. Як те ягня, приніс Себе у жертву. Первосвященником став вічним на землі,Щоби за всі гріхи людей померти. Чому ось зараз, знаючи Христа,Його, так само, не усі приймають. Його народження святкують пишно так,Та не усі спасіння в Ньому мають. Він не народженням Своїм усіх спасав,А смертю на хресті давав спасіння. Хто біля ніг Його свої гріхи поклав,Той життя вічне в небесах отримав. Різвяна ніч, перед світанком ніч... В земній темряві засвітилось світло. Його побачить вся земля прихід -Ясніше сонця Він тоді засвітиться! Різдвяна ніч! Перед світанком ніч! В ту ніч для світу Світло народилось. Але і зараз на землі та ніч,Приймають мало у серця те Світло. Л. Шпак