У кожного, повір, своя Голгофа,І боротьба, і Гефсиманський сад. І Юда є, як не звучало б строго,За срібняки тебе продати радий. І друзі є, що тебе залишають,Коли тобі так тяжко десь було. І піт з чола у боротьбі кривавій, --Все пекла зло на тебе піднялось... Плювки в лице, різкі удари пліті,І допит, і відречення Петра,Який заплаче, що потрапив в сіті,І до чужого грітись сів костра... Усе це буде, і Голгофа в тебе,І Симон, що візьме тяжкий твій хрест. І крик з хреста ''О Боже, Боже'' в небо, --Як важко розпізнати Божий перст! Нас на шляху, повір, чекає все це,Бо без страждань у небо не ввійти. Пройшов той шлях Ісус із Назарету,Щоби від смерті нас усіх спасти. Був на суді у Понтія ПилатаІ на Голгофі кров Свою пролив. Яка велика за спасіння плата! Христос нам двері жертвою відкрив. Усе це буде... Шлях Христос проклав нам. Та ми ту чашу все-таки не п'єм. Лише частково маєм ми страждання,Щоб увійти в Отцівський вічний дім. Ну а тому, нам треба буть бадьорим,Дивлячись серцем на Голгофський хрест. Піднятись птахом над бідою, горем,Щоб дух разом з Ісусом наш воскрес! Автор: Наталія Забровська