А небо все чекає своїх вірних,Вони на Його заклик всі спішать.Ісус колись пішов туди найпершим.Біля воріт своїх всіх там чека.Вони ідуть туди від тих страждань,Якими вся вже змучена земля.І сповнені вже небеса чеканням.Відходять вірні і сумує земля вся.Христове світло в них відображалось.Сяяло світлим променем добра.Без них, ти сиротою залишаласьЗемля, як би ж ти мудрою була...Як птахи осінню, на небеса відходятьЗ землі всі душі, у кому любов Христа.За ними, журавлями тихим зойком,Всі рідні кличуть, близькі й друзі так.В надії вже зустрітися навікиУ ніг коханого Христа на небесах.Є то бажання кожної людини,Та так не всі прийнять Його спішать.А небо лиш чекає тільки вірних.А небо лиш чекає тих святих,Що кров'ю Господа одіж свою омили.Голгофський хрест що зберегли в серцях своїх.Усі святії, прощені Ісусом,Що кров'ю їх Своєю освятив,Прийдуть до Нього, додому повернутьсяВ обителі, що Бог для них створив.А небо вже чекає своїх вірних.Там хори Ангелів співатимуть для них.Блаженство опинитись серед перших,Що вже приют у Господа знайшли.А надбання велике для душі є,Там опинитись з Господом в раю.Де миті усі тяжкії земнії,Як той міраж із пам'яті підуть. Л. Шпак