В бідах, поневірянні і нещастіЙосиф, усе ж, щасливим був... Ну а у чому ж було його щастя? Щасливим був тому, що Бог був з ним. А Бог був з ним, брати як продавали,А Бог був з ним, як в ланцюгах ішов,А Бог був з ним у домі Потіфара,А Бог був з ним, як до в'язниці йшов. У труднощах була його дорога. Але по ній йшов до благословінь. Повів його Господь може й суворо,Господню школу там проходив він. Щоб другим стати після фараона,Нелегку путь він мав тоді пройти. Смиренно все прийнять із рук Господніх,Та все ж для себе щастя так знайти. А щастя - щоб спасти народ Господній. А щастя - руку Божую пізнать. А щастя - буть у волі Божій,І Його повеління всі сповнять. Так і Ісус наш, перед воскресінням,Проходив тут тяжку земную путь. Нема такого у людей терпіння,І сили стільки людям не набуть... Ми віримо, що разом з Ним воскреснем,Але дорога наша є яка? Бо постраждати перед воскресінням Також не раз приходиться і нам. Взявши хреста, піти Його дорогою,Для свого тіла назавжди померти. Приймати від Христа Його уроки,І до душі не доторкнеться смерть. Немає без любові воскресіння. А воскрешає Господа любов. Щоб мати щастя завжди на землі нам,Потрібно щоби поруч був Господь. Л. Шпак