Мапа окупованих територій України дуже складна для розуміння: є міста, які окупувала Росія у 2014, серед них — частина була звільнена у тому ж, 2014, однак окупована знову 2022 році, є землі, які вперше потрапили під окупацію у 2022 році й були звільнені від ворога у 2022-2023, а є ті, які й досі перебувають під владою агресора. На всіх цих українських територіях з різних причин залишаються українці. Як часто ми думаємо про них? Що ми знаємо про пекло, в якому їм щодня доводиться жити? Що ми знаємо про "правильну" та "неправильну" поведінку на окупованих територіях? Чому ми лякаємось власного гніву та власних мрій? Де та у чому шукати резони для думання про завтра? На ці питання спробувала знайти відповіді українська історикиня, письменниця та засновниця громадського руху "Деокупація. Повернення. Освіта" Олена Стяжкіна з Донецька під час лекції "Окуповані люди: як ми (не) думаємо про них". Суспільне Донбас публікує текстову версію цієї лекції — почитайтеНа фото блокпост бойовиків неподалік Горлівки 2014