🔴 Одним із ключових принципів системи протидії домашньому насильству є – забезпечення реально рівного доступу до захисту. Саме тому законодавство України та міжнародні стандарти вимагають враховувати особливі потреби постраждалих осіб, зокрема осіб з інвалідністю.Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлює, що суб'єкти, які здійснюють заходи у цій сфері, враховують природу домашнього насильства, його непропорційний вплив, зокрема на осіб з інвалідністю, а також необхідність підтримки і захисту постраждалих осіб. Крім того, серед основних засад державної політики Закон визначає врахування особливих потреб та інтересів постраждалих осіб, зокрема осіб з інвалідністю, а також здійснення всіх заходів без дискримінації.❓ Що означає «враховувати непропорційний вплив»?Йдеться не про те, що людина з інвалідністю автоматично є більш беззахисною. Законодавець виходить із того, що одні й ті самі дії кривдника можуть мати для неї значно тяжчі наслідки, ніж для інших постраждалих.Наприклад, ненадання необхідних ліків може перетворитися не лише на прояв психологічного насильства, а й створити реальну загрозу життю та здоров'ю. Саме тому під час оцінки випадку важливо аналізувати не лише дії кривдника, а й їхні наслідки для конкретної людини.❗️Під час роботи з випадком домашнього насильства щодо особи з інвалідністю доцільно встановити:✔️ чи залежить постраждала особа від кривдника у повсякденному догляді;✔️ чи має вона самостійний доступ до телефону, документів, банківських коштів та соціальних виплат;✔️ чи контролює кривдник отримання ліків, медичних виробів або засобів реабілітації;✔️ чи може особа самостійно залишити місце проживання;✔️ чи існує безпечне та фізично доступне місце для її тимчасового проживання.⬆️ Саме ці питання дозволяють правильно оцінити ризики повторного насильства та обрати ефективні заходи захисту.Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю покладає на державу два взаємопов'язані обов'язки.По-перше, відповідно до ст. 16, держава повинна захищати осіб з інвалідністю від усіх форм експлуатації, насильства та жорстокого поводження, забезпечуючи доступні заходи підтримки, захисту та відновлення.По-друге, ст. 13 Конвенції гарантує особам з інвалідністю ефективний доступ до правосуддя. Це означає, що поліція, прокурори, суди та інші суб'єкти повинні забезпечити необхідні процесуальні пристосування, які дозволять людині повноцінно брати участь у провадженні. Це може включати використання зрозумілої мови, залучення перекладача жестової мови, надання додаткового часу для пояснень, адаптацію способу комунікації чи інші розумні пристосування.Аналогічний підхід закріплений і у Стамбульській конвенції, яка вимагає забезпечити доступність заходів захисту для всіх постраждалих без дискримінації, у тому числі за ознакою інвалідності, а також враховувати специфічні потреби осіб, які перебувають у вразливому становищі.❗️ Отже, для фахівця інвалідність не повинна бути лише графою в анкеті чи матеріалах справи. Вона є фактором, який може суттєво впливати на оцінку ризиків, вибір заходів захисту, спосіб комунікації та організацію міжвідомчої взаємодії. 🎓 Тамара Бугаєць, юристка. #колонка_юристки