🔴 Як гарно було б якби будь який фахівець, який працює у сфері захисту прав дітей був би фахівцем по роботі з дитячою травмою. Нажаль це не можливо. Хоча чому нажаль? Кожен фахівець має свою цінність. І має займатися своїм ділом. І все ж таки – соціальний працівник, психолог в центрі, фахівець служби у справах дітей. Все це люди які щодня стикаються з дітьми, які пережили насильство – і часто без спеціалізованої підготовки з травми. ❓Що їм робити? З чого починати? Які підходи доступні без дорогого навчання? Давайте поступово розбиратись. ❗️Почнемо ми з головного. Бессел ван дер Колк у «Тіло веде лік. Як лишити психотравми в минулому» сформулював те, що більшість з нас відчувала практично: травма живе не лише в голові. Вона живе в тілі: у напрузі м'язів, у диханні, тому як дитина тримає плечі або уникає погляду. Тому перший і найважливіший інструмент – це не метод. Це ви, ваша присутність, ваша стабільність, ваша здатність бути поруч з дитячим болем не тікаючи і не виправляючи. Дитина яка пережила насильство перш за все потребує безпечного дорослого. Не терапій, ні технік, а спокійного, стабільного дорослого, який як безпечна гавань, до якої може пристати корабель, якому буря під назвою травма, пошматувала паруси і мачти. Отож спочатку – безпека і ваша стабільність. Ну що ж це: про основу поговорили🔼, тепер про те що реально працює і доступно кожному фахівцю.🔽 ⬇️ ПРОДОВЖЕННЯ ⬇️