Вільні від насильства | У роботі з випадками домашнього та ґендерно зумовленого насильства клю...

🔴У роботі з випадками домашнього та ґендерно зумовленого насильства ключове питання – не «що сталося», а чи повториться це знову. Оцінка ризику – це не формальність і не заповнення чек-листа. Це процес клінічного мислення, системного аналізу та етичної відповідальності.🔸Динамічна оцінка ризикуМи працюємо не лише з фактом насильства, а з факторами, що його підтримують: – ескалація частоти або інтенсивності – загрози вбивством або суїцидом – доступ до зброї – контроль і тотальна ревність – ізоляція постраждалої особи – втрата роботи, статусу, впливу – вживання алкоголю / ПАР – розрив стосунків або намір розлучення (період найвищого ризику)Важливо пам’ятати: ризик – це процес, а не подія. Він змінюється.🔸Інтерв’ю з фокусом на безпекуОцінка ризику починається з правильно поставлених запитань: – Чи були випадки задушення? – Чи є погрози забрати дітей? – Чи зростає контроль? – Чи є переслідування після розриву? – Чи були порушення заборонних приписів?Особливу увагу приділяємо тілесним реакціям постраждалої особи під час розповіді. Дисоціація, мінімізація, сором – можуть приховувати реальний рівень небезпеки.🔸Робота з когнітивними викривленнями кривдникаУ випадках, коли є контакт із кривдником, важливо оцінювати: – рівень усвідомлення відповідальності – здатність до емпатії – зовнішню атрибуцію провини – толерантність до фрустрації – історію насильства в родині походженняФрази типу «вона мене довела» або «я просто втратив контроль» – це не про каяття. Це про збереження моделі.🔸Системний контекстНасильство не існує у вакуумі. Ми враховуємо: – економічну залежність – наявність дітей – воєнний контекст і ПТСР – соціальну ізоляцію – підтримку громадиВ умовах війни ризики повторення насильства зростають через хронічний стрес, травматизацію, втрату контролю та ідентичності.🔸План безпекиЗапобігання повторенню – це конкретні кроки: – розробка індивідуального плану безпеки – алгоритм дій при ескалації – кодові слова – підготовлений пакет документів – контакти підтримки – координація з поліцією та соціальними службамиПлан має бути реалістичним і адаптованим до реальних ресурсів людини.‼️Важливо пам’ятати: мета оцінки ризику – не переконати постраждалу особу піти. Мета – підвищити її усвідомленість і безпеку.Ми не приймаємо рішення замість. Ми знижуємо ризики та розширюємо можливості.📍І ще. Повторення насильства – це не «помилка постраждалої особи». Це результат незміненої системи. Робота фахівця – бачити систему, а не лише симптом. 🖋 Олексій Гелюх, психолог, тренер пул тренерів UNFPA#колонка_психолога