Вільні від насильства | Сьогодні ми продовжимо дуже актуальну й болючу для вас, як фахівців у ...

🔴Сьогодні ми продовжимо дуже актуальну й болючу для вас, як фахівців у сфері протидії та запобігання ҐЗН і ДН, тему – як діяти, коли кривдник – військовослужбовець.На превеликий жаль, війна змінює не лише території – вона змінює людей. Тисячі військових, які приїжджають або повертаються з фронту, несуть із собою не лише досвід захисту, а й травму, біль, втому, порушене відчуття безпеки. Іноді ці невидимі рани проявляються у вигляді насильства вдома. І це стає для фахівців системи запобігання та протидії домашньому і гендерно зумовленому насильству подвійним викликом – як захистити постраждалу особу й водночас не втратити людяність у ставленні до того, хто сам є травмованим. Що ж робити в таких випадках? Давайте обговорювати.❗️Пам’ятаймо, що як фахівці ми з вами маємо в першу чергу турбуватися про безпеку постраждалої особи. Незалежно від статусу, звання чи заслуг, насильство залишається правопорушенням.❗️Тому фахівець має діяти відповідно до законодавства та процедур реагування, не допускаючи емоційного упередження. З метою створення для постраждалої особи безпечного простору слід звернути особливу увагу на такі фактори у випадках, коли кривдник – військовослужбовець або ветеран:– наявність зброї чи легкий доступ до неї;– бойовий досвід і навички ведення бою;– можливі симптоми ПТСР (гіпернастороженість, безсоння, вибухи гніву, спалахи паніки);– вживання алкоголю або психоактивних речовин.Якщо ви виявили ознаки загрози життю чи здоров’ю, слід негайно залучати поліцію. ❗️Дуже часто бойовий досвід залишає травматичний слід, який може проявлятися через агресію, контроль, емоційне оніміння або потребу «командувати». Але це не є виправданням насильства.Пам’ятайте – поранений не означає безкарний. У цьому випадку фахівець має бачити дві площини одночасно.1️⃣Перша площина – так, людина може потребувати терапевтичної або психіатричної допомоги.2️⃣Друга – людина має відповідати за свої дії.Такий підхід дозволяє не стигматизувати ветеранів і водночас зберігати чіткі межі: «Твоя травма – це біль, з яким варто працювати. Але твої дії мають наслідки, і відповідальність ніхто не скасовує». 🖋 Олексій Гелюх, психолог, тренер пул тренерів UNFPA#колонка_психолога