На запрошення британського парламенту презентував їм книгу в палаті лордів. Дуже великий інтерес до нашого досвіду, шукають шляхи краще розбудовувати співпрацю в плані обміну досвіду та навчанні.Дискусія вийшла цікава. У них багато своїх проблем. Політики не можуть пояснити російську загрозу населенню. І дуже побиваються з цього приводу. Оскільки це не дозволяє виділяти більше коштів, в тому числі і нам. Визнають, що роблять недостатньо для нас.Трамп став холодним душем. Вечеряли з колишнім генсеком НАТО Джорджем Робертсоном. Він сказав, що приходить усвідомлення необхідності змін. Зокрема, він по завданню уряду готує новий стратегічний документ. Я йому поставив питання від якого він трохи підвис: Хто ми, українці, для вас? Частина родини, близькі, знайомі, невинні жертви? Погодився, що від відповіді на це питання залежить поведінка Британії. На політичному рівні підтримка українців шалена. Але в суспільстві ні. І це наслідок відсутності ефективної комунікації. Сказали, що більшість заходів українців відбувається для українців, а не британців. Як сказав один контр-адмірал: Дякую за книгу, можливо більше книг українських авторів теж ефективний інструмент комунікації.ПС. Нагадую останні примірники української версії можна купити тут