«Як тобі не соромно лежати».
Учора на розборі ця фраза прозвучала тричі від різних людей за одну годину.

Що розбирали?
Перший запит: «я все відкладаю на останній момент».
Жінка, троє дітей, ведуча подій.
Вона відкладає роботу до останнього, а потім робе швидше і краще, ніж якби сіла спокійно.

що знайшли?
У батьків був гектар поля, корова, свиня, ціле господарство. У неї, як у дитини було багато роботи. і коли вона викраювала час для себе то «вони думали, що я лінуюся, але я відпочивала від роботи». Полежати було єдиним способом дати  собі трохи часу. 

і тепер коли потрібно сісти працювати, то: «спина тримає мене, і вона скручує, як натягнуту струну».

Шия теж болить, бо багато бере на себе  «я ніби боюсь щось втратити».

А далі сором, що нічого не роблю → за соромом самозвинувачення. «Я маю дійти до такого моменту, коли я починаю себе сварити. Без цього я не починаю».

ще одна болюча фраза - «Я не вмію сама собі заплатити, не вмію сама собі відкласти, сама себе нагородити».

Що треба зробити?
Прожити свій сором за час, який обираєш для себе. це звільнить власне почуття провини.