День духовних цінностей. Розум схильний накопичувати переживання та зберігати їх у пам'яті. Йому не знайоме мистецтво залишати хоча б щось без уваги. Розум нічого не відкидає. Внаслідок цього, горе, тривога та страждання безперервно вирують у ньому. Якби тільки розум можна було навчити зреченню, людина могла б стати йогом (духовною, врівноваженою людиною). Погляньмо на годинник: здається, що він безперервно цокає. Але насправді це не так. Він не безупинний, бо можна помітити коротку паузу між одним цоканням та наступним. Це інтервал його відпочинку. Але розум не має навіть цього короткого інтервалу між однією думкою та наступною. І в безперервній послідовності думок немає порядку чи зв'язку. Це посилює плутанину та занепокоєння. Вони є головним джерелом нездоров'я людини. Зазвичай ми плануємо та готуємося до фізичного відпочинку та розваг, і ми знаємо, що навіть машинам потрібні години відпочинку! Але ми нехтуємо обов'язком забезпечити відпочинок для розуму. Дг'яна (медитація) — це назва періоду відпочинку, який ми забезпечуємо для завжди зайнятого та мінливого розуму. — Божественна бесіда, 8 січня 1983 рокуБлукати від бажання до бажання, перестрибувати від одного бажання до іншого — це природа розуму. Отже, вона є причиною втрат і горя, піднесеного настрою та депресії. — БАБА