Fuente
Velmet - the true side… | 1 година 34 хвилини 36 секунд. На протезі. Новий рекорд України.Учора ...
1 210 Vistas/Alcance
2026-09-14 07:33
Mensaje №2698
1 година 34 хвилини 36 секунд. На протезі. Новий рекорд України.
Учора мій друг Вадим подолав Хмельницький півмарафон «Серце Поділля» - 21 кілометр 97,5 метра - на протезі. Його результат 1:34:36 став рекордом України серед ветеранів.
Для розуміння: це середній темп приблизно - 4 хвилини 29 секунд на кілометр. Темп, який для багатьох цілком здорових і добре підготовлених бігунів залишається недосяжним. Для мене то взагалі..)
22 червня ми вже бігли з Вадимом півмарафон - у пам’ять про загиблих. Тоді це була не просто спортивна дистанція. Кожен кілометр був про тих, хто вже ніколи не вийде з нами на старт, але завдяки кому ми маємо можливість жити, працювати й бігти далі. Тоді він мене поберіг і темп був набагато нижчий. Але я тоді побачив що таке сила волі, побачив в НЬОМУ.
Після поранення та ампутації Вадим не просто повернувся до активного життя. Він повернувся у спорт і довів, що протез - це не межа людських можливостей.
За цим результатом стоять біль, реабілітація, щоденна праця і характер військового, який не звик здаватися.
Пишаюся, що знаю тебе особисто. Пишаюся, що ми разом пройшли ту пам’ятну дистанцію 22 червня.
Вітаю з рекордом, друже. 1:34:36 - тепер це не просто час на фініші. Це результат, який уже став частиною історії України
Учора мій друг Вадим подолав Хмельницький півмарафон «Серце Поділля» - 21 кілометр 97,5 метра - на протезі. Його результат 1:34:36 став рекордом України серед ветеранів.
Для розуміння: це середній темп приблизно - 4 хвилини 29 секунд на кілометр. Темп, який для багатьох цілком здорових і добре підготовлених бігунів залишається недосяжним. Для мене то взагалі..)
22 червня ми вже бігли з Вадимом півмарафон - у пам’ять про загиблих. Тоді це була не просто спортивна дистанція. Кожен кілометр був про тих, хто вже ніколи не вийде з нами на старт, але завдяки кому ми маємо можливість жити, працювати й бігти далі. Тоді він мене поберіг і темп був набагато нижчий. Але я тоді побачив що таке сила волі, побачив в НЬОМУ.
Після поранення та ампутації Вадим не просто повернувся до активного життя. Він повернувся у спорт і довів, що протез - це не межа людських можливостей.
За цим результатом стоять біль, реабілітація, щоденна праця і характер військового, який не звик здаватися.
Пишаюся, що знаю тебе особисто. Пишаюся, що ми разом пройшли ту пам’ятну дистанцію 22 червня.
Вітаю з рекордом, друже. 1:34:36 - тепер це не просто час на фініші. Це результат, який уже став частиною історії України