Сьогодні наша громада схиляє голови у скорботі та безмежній вдячності.Державну нагороду — орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) — було передано родині нашого земляка, мужнього воїна, солдата Богдана Володимировича Степанова.Йому назавжди залишиться 31 рік...У нього були мрії, плани, родина, попереду було ціле життя. Але коли Україна потребувала своїх синів, Богдан не залишився осторонь. У січні 2024 року він добровільно став до лав Збройних Сил України, обравши шлях честі, мужності та самопожертви.Захисник проходив службу у складі 132-го окремого розвідувального батальйону Десантно-штурмових військ ЗСУ. На найгарячіших напрямках фронту він разом із побратимами стояв щитом між ворогом і мирними українцями, захищаючи рідну землю, своїх близьких і майбутнє України.15 вересня 2024 року життя Богдана обірвалося під час виконання бойового завдання на Курщині. У листопаді 2025 року Герой повернувся до рідного краю «на щиті». Свій останній спочинок він знайшов на Алеї Слави у Верхньодніпровську.Ця нагорода — не просто відзнака. Це символ великої мужності, незламності духу та найвищої ціни, яку Богдан заплатив за свободу України. Це знак того, що його подвиг житиме у пам’яті людей, у вдячності громади та в історії нашої держави.Жодні слова не зможуть загоїти рану в серцях найрідніших. Висловлюємо найщиріші співчуття дружині Анастасії, донечці Ані, батькам — Олені Миколаївні та Володимиру Миколайовичу, усім рідним та близьким Героя. Розділяємо з вами цей невимовний біль непоправної втрати.Низький уклін Богдану за його мужність, честь і відданість Україні. Його подвиг — це висока ціна нашої свободи, можливості жити, любити, мріяти та будувати майбутнє на рідній землі.Вічна пам’ять і шана Герою!