Fuente
Офіційний канал УТФРМ | Чи можна об’єктивно виявляти наслідки спортивної контузії мозку за реа...
833 Vistas/Alcance
2026-08-25 05:39
Mensaje №695
👁 Чи можна об’єктивно виявляти наслідки спортивної контузії мозку за реакцією зіниць?
У журналі Bioengineering опубліковано австралійське дослідження, у якому оцінили швидку об’єктивну периметрію як потенційний інструмент для виявлення функціональних змін після спортивної легкої черепно-мозкової травми або concussion.
До поперечного дослідження включили 65 спортсменів після concussion, переважно гравців у регбі. 42 учасники обстежили в середньому через 15,4 дня після травми, а 23 — у середньому через 941 день. Для порівняння використовували дві контрольні групи: 31 людину, яка не займалася регбі та не повідомляла про concussion, і 14 гравців у регбі, які також заявляли, що ніколи не мали concussion.
Автори тестували систему objectiveFIELD Analyser (OFA), яка одночасно оцінює обидва ока за змінами зіничної відповіді на світлові стимули. Порівнювали стандартний 8-хвилинний тест OFA30 та новий швидкий варіант OFA30-12, який займає близько 90 секунд.
При порівнянні зі здоровими учасниками, які не займалися регбі, швидкий 90-секундний тест продемонстрував кращу здатність розрізняти осіб із перенесеною concussion. Для OFA30-12 площа під ROC-кривою становила близько 0,79 у групі з нещодавньою травмою та 0,83 у групі з давнішою травмою, а стандартизований розмір ефекту Hedges’ g — 1,22 та 1,45 відповідно.
Водночас результати суттєво змінювалися залежно від того, яку контрольну групу використовували. При порівнянні з гравцями у регбі, які не повідомляли про перенесені concussion, дискримінаційна здатність тесту була значно нижчою, а для частини аналізів практично не відрізнялася від випадкового розпізнавання.
Автори припускають, що частина таких спортсменів могла мати невиявлені або незареєстровані concussion чи багаторазові субконтузійні удари. Однак саме дослідження цього не доводить. Навпаки, така різниця між двома контрольними групами є одним із найважливіших сигналів, що метод потребує подальшої незалежної валідації.
Цікаво, що OFA30-12 дещо краще розрізняв учасників із давнішою травмою, ніж із нещодавньою. Це може свідчити про збереження певних функціональних змін через місяці або роки після concussion, однак поперечний дизайн дослідження не дозволяє визначити їхню динаміку чи причинний зв’язок із травмою.
Автори наголошують на суттєвих обмеженнях роботи. Вибірка була невеликою, майже всі учасники були молодими чоловіками та гравцями у регбі, а поділ на «гостру» і «хронічну» групи був дослідницьким і не відповідав стандартній клінічній класифікації. Найважливіше — практично не було учасників, обстежених у перші 72 години після травми, тому результати не можна переносити на ранню діагностику безпосередньо після удару або використовувати як доказ придатності тесту для рішення щодо повернення спортсмена до гри.
Окремо слід враховувати потенційний конфлікт інтересів: дослідження частково фінансувалося компанією Konan Medical USA, яка виробляє OFA, а кілька авторів можуть отримувати роялті від продажу пристрою.
Практичний висновок авторів полягає в тому, що швидка об’єктивна периметрія на основі зіничної відповіді є перспективним 90-секундним інструментом для оцінювання функціональних змін після спортивної легкої ЧМТ, особливо після перших 72 годин. Водночас наразі її слід розглядати як дослідницький метод, а не як заміну клінічній оцінці concussion. Для визначення реальної діагностичної цінності потрібні більші незалежні проспективні дослідження з обстеженням спортсменів у перші години та дні після травми й подальшим спостереженням у динаміці.
📖 https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC13405188/
@usprm_official
#УТФРМ #USPRM #RehabHubUA #RehabTeamUA #PRMinUkraine #EvidenceBasedRehab
У журналі Bioengineering опубліковано австралійське дослідження, у якому оцінили швидку об’єктивну периметрію як потенційний інструмент для виявлення функціональних змін після спортивної легкої черепно-мозкової травми або concussion.
До поперечного дослідження включили 65 спортсменів після concussion, переважно гравців у регбі. 42 учасники обстежили в середньому через 15,4 дня після травми, а 23 — у середньому через 941 день. Для порівняння використовували дві контрольні групи: 31 людину, яка не займалася регбі та не повідомляла про concussion, і 14 гравців у регбі, які також заявляли, що ніколи не мали concussion.
Автори тестували систему objectiveFIELD Analyser (OFA), яка одночасно оцінює обидва ока за змінами зіничної відповіді на світлові стимули. Порівнювали стандартний 8-хвилинний тест OFA30 та новий швидкий варіант OFA30-12, який займає близько 90 секунд.
При порівнянні зі здоровими учасниками, які не займалися регбі, швидкий 90-секундний тест продемонстрував кращу здатність розрізняти осіб із перенесеною concussion. Для OFA30-12 площа під ROC-кривою становила близько 0,79 у групі з нещодавньою травмою та 0,83 у групі з давнішою травмою, а стандартизований розмір ефекту Hedges’ g — 1,22 та 1,45 відповідно.
Водночас результати суттєво змінювалися залежно від того, яку контрольну групу використовували. При порівнянні з гравцями у регбі, які не повідомляли про перенесені concussion, дискримінаційна здатність тесту була значно нижчою, а для частини аналізів практично не відрізнялася від випадкового розпізнавання.
Автори припускають, що частина таких спортсменів могла мати невиявлені або незареєстровані concussion чи багаторазові субконтузійні удари. Однак саме дослідження цього не доводить. Навпаки, така різниця між двома контрольними групами є одним із найважливіших сигналів, що метод потребує подальшої незалежної валідації.
Цікаво, що OFA30-12 дещо краще розрізняв учасників із давнішою травмою, ніж із нещодавньою. Це може свідчити про збереження певних функціональних змін через місяці або роки після concussion, однак поперечний дизайн дослідження не дозволяє визначити їхню динаміку чи причинний зв’язок із травмою.
Автори наголошують на суттєвих обмеженнях роботи. Вибірка була невеликою, майже всі учасники були молодими чоловіками та гравцями у регбі, а поділ на «гостру» і «хронічну» групи був дослідницьким і не відповідав стандартній клінічній класифікації. Найважливіше — практично не було учасників, обстежених у перші 72 години після травми, тому результати не можна переносити на ранню діагностику безпосередньо після удару або використовувати як доказ придатності тесту для рішення щодо повернення спортсмена до гри.
Окремо слід враховувати потенційний конфлікт інтересів: дослідження частково фінансувалося компанією Konan Medical USA, яка виробляє OFA, а кілька авторів можуть отримувати роялті від продажу пристрою.
Практичний висновок авторів полягає в тому, що швидка об’єктивна периметрія на основі зіничної відповіді є перспективним 90-секундним інструментом для оцінювання функціональних змін після спортивної легкої ЧМТ, особливо після перших 72 годин. Водночас наразі її слід розглядати як дослідницький метод, а не як заміну клінічній оцінці concussion. Для визначення реальної діагностичної цінності потрібні більші незалежні проспективні дослідження з обстеженням спортсменів у перші години та дні після травми й подальшим спостереженням у динаміці.
📖 https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC13405188/
@usprm_official
#УТФРМ #USPRM #RehabHubUA #RehabTeamUA #PRMinUkraine #EvidenceBasedRehab