БЗВП та інші пригоди.Частина 1.Привіт)Тут трохи не так зі зв'язком і доступом до телефону, як я думав. Телефон дають використовувати після 19:00 та і то можна виходить по кілька людей, щоб сильно не палитись. З іншого боку, тут поки до телефону і не сильно хочеться добиратися, бо до 19:00 можна капітально заєбатись.Коротше, я планую щодня виписувати один здоровенний текст десь після 19, а десь о 21 з невеликим виходити ловити інтернет ну і...Отже, розкажу тобі про перший день на БЗВП(вчора не рахується, бо ми, вважай, нічого не робили))Прокинулись ми о 5:45, о 6:00 вже вийшли на зарядку на вулицю. Тут весь день сніжить, тому воно наче красиво, але сніг в табло - так собі історія)Потім був сніданок, а вже о 7:50 ми вже були в повній екіпіровці (бронік, каска, автомат, рожки для набоїв, аптечка, загалом десь +15 кг таскать на собі), пішли на полігон дивитись як стріляють інші. Ми не стріляли, бо нам ще не видали набої) зате видали ЛОПАТИ, тому ми трохи копали траншеї. Після цих штук ми пішли з інструктором розбирати і збирати автомати. Штука цікава, але загалом вийшло десь 4 години підряд в повній екіпіровці, це прям поки досить важко(Але то я думав, що це важко десь до 15:00, бо потім приїхав якийсь начальник, ми знову вдяглись у все і пішли на полігон, щоб він нам показав як вибухають всякі вибухівки, починаючи з 200г тротилу, а закінчуючи десь 20кг вибухівки, яка після себе залишає воронку у метра півтора вглибину. Бахкає непогано, штука цікава, але якби все на цьому закінчилось. А почалось найцікавіше: спочатку нас всіх змусили в екіпіруванні йти гусячим кроком по снігу метрів 400, і сказали, що дійшовши до точки можна буде встати. На цьому фоні я подумав, що непогано зробити це швидше, обганяв по дорозі трохи тіпів, але коли дістався фінальної точки - все не закінчилось. Поки всі інші ледь повзли - ми присідали, вийшло присісти разів з 50. І якщо ти думаєш, що це все - НІТ! Нам під ноги кидали учбові гранати і хто провтикував - ті "ставали трьохсотими", тож доводилось бігти за ними і витягати їх по снігу тягнучи за бронежилет (добре, що хоч метрів 15-20, не більше). А потім ще пробіглись метрів 300 по снігу, поки не поїхав начальник, далі вже дійшли пішечки до бліндажів і зараз вже трохи чілимо.Із плюсів - я, виявилось, дохуя витривалий (тіпи що тут - трохи здивовані, як я ловко все вивозив).Із мінусів - я ледь спустився по сходах в бліндаж, бо ноги вже тряслись, і доводилось триматись за стінку. Ну і станом на зараз трохи розігралось стегно, трохи пече.Ось такий в мене сьогодні вийшов день. Загалом десь 6 годин в повному екіпіруванні з елементами піздєцу)Далі буде.(с) Джокер-бзвписець)Згадую свої пригоди в Fort Benning, GA та в інших гарних та цікавих місцях і посміхаюся. IYKYK. Американський піхотинець