Корочє, я жила (чому «жила», бо нарешті вже не живу там😅) в великому будинку 300 кв метри в 15 км від Києва. Це не новий будинок, десь може 2005-2010 рік побудови. Корочє, почну з плюсів. Для мене особисто плюсів не виявлено. Переходимо до мінусів: 1. Кожні півтора місяця треба було викликати асенізатора і чистити вигрібну яму. Це десь 1500 грн за виклик. 2. Будинок був на електриці. Повністю. А це означало, що під час відключення світла там ніхуя немає, ні води, ні тепла, нічого. Навіть мобільний інтернет ставав Е, або повністю No service. Генератор на такий будинок дуже дорого і ось наступний пункт. 3. Постійні відключення світла. Можливо нам не пощастило з селом, але світло дуже часто пропадало, коли навіть і не пахло обстрілами. Наприклад, сильна злива йде довго і ОП! Всьо. Світла нема. Графіки також не діють. Типу, вони дуже розмиті. Дуже. Я вперше дізналась від киян, що на графіки можна дійсно розраховувать, бо я графіки сприймала як передвиборчі обіцянки 🙃В нас були блекаути по 2 тижня, і ми звісно їхали жити десь в іншому місці, бо генератор це дуже дорого. Його треба прям постійно заправлять. 4. Бувають села, особливо нові, де ваш будинок може мати юридичну адресу, але на мапі ви не знайдете навіть такої вулиці. В мене був такий кейс і зʼявилась панічна атака, що якщо треба буде викликати допомогу, поліцію чи швидку, я не знаю, як пояснити де я живу. Адреси на мапі нема. 5. В моєму селі не було супермаркету чи аптеки. Тільки ларьок з бухлом і поштомат (і то, поштомат зʼявився останній півтора року). 6. Рахунок за електроенергію приходив такий, який непристойно озвучувати, тож не буду. Не пробуйте вгадати, це більше ніж здається. 7. Вивіз сміття. Треба було знаходити замовляти приватних підрядників, які вивозять сміття з якоюсь періодичністю. Тому в мене зʼявилась звичка не викидати лишній раз нічого з холодильнику і складіровать сміття в підвалі. Коли я переїхала в Київ, то відчувала дискомфорт що я викидую сміття біля підʼїзду безкоштовно і скільки захочу 😂😂 Бо в селі приходилось платити за кількість сміття. 8. В нашому будинку було дохуя мишей. Дохуя — це за один раз ми вивозили по 15 мишей в день. Наступний день по 10. Тобто кожен день ти чуєш мишей. Їх дохуя. Ми стали експертами в усіх типах пасток для мишей, від електронних та найбільш гуманних до найменш. 9. Влітку ви могли прокинутися від того що по вас повзають мурахи. Бо дохуя мурах заповзали через підвіконня. 10. Жахлива вода з душа. Прям не пощастило з тим що вода дуже жорстка і приходилось перемивати голову після душа з питного бутля. В мене дуже зіпсувалось волосся, зараз відновлюю. 11. Немає тротуарів і місця де погулять. Зато можна погулять типу в лісі і на природі, але для цього треба мати спеціальне взуття на дощову погоду. 12. Відчуття що життя завмерло в одній точці. Помиральна яма була поруч з вигрібною 😂😂Не знаю, може село підходить для тих хто любить спокій, але для мене це не спокій, а стагнація. 13. Без автомобіля там жити дуже незручно. В мене не завжди є можливість взяти авто, а маршрутка ходить раз на годину і остання з Києва у 20:20. Тобто якщо їхати в Київ, це на весь день, на жаль. 14. Якщо на території є багато дерев, не вічнозелених, то це постійне прибирання території. Ось такі мінуси :)Скажу одразу, для мене наявність сусідів не є мінусом, і також велика площа не є плюсом.