❗️На 36-му році Незалежності України чиновник закликає святкувати 100-річчя радянського указу про перетворення Лаври в атеїстичний музей.

24 вересня 2026 року на Радіо Культура вийшло інтерв’ю директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», у якому він розповів про плани на святкування 100-річчя з дня заснування музею на території Києво-Печерської Лаври. Жодного слова про долю сотень репресованих монахів з його вуст не прозвучало. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Анонсовані плани святкування викликали здивованість серед віруючих та патріотично налаштованих громадян, адже дата, яку пропонується святкувати на офіційному рівні, насправді є роковинами однієї з найчорніших сторінок в історії давньої обителі — початку більшовицького розгрому монастиря та богоборницьких репресій.

Історичним підґрунтям для нинішнього «ювілею» є постанова ВУЦВК від 29 вересня 1926 року, за якою територію Києво-Печерської Лаври було проголошено «Всеукраїнським музейним містечком».

У церковній пам’яті події 1920-х років навколо Києво-Печерської Лаври пов’язані передусім не з «музеєфікацією» як актом збереження культури, а з поступовим згортанням монастирського життя радянською владою. Постанова 29 вересня 1926 року про перетворення колишньої Києво-Печерської лаври на історико-культурний державний заповідник та Всеукраїнське музейне містечко стала одним із ключових етапів цього процесу.

Остаточне закриття монастиря відбулося вже на початку 1930 року: братію виселили, богослужбове життя припинили, а частина печерських ченців згодом зазнала арештів, ув’язнень, заслань і розстрілів.

Паралельно з цим радянська влада вилучала церковні цінності. Ще до створення музейного містечка, у 1919–1922 роках, із Лаври були вилучені монастирські коштовності, дорогоцінні оклади та значна кількість церковного начиння.

Тож нинішній ювілей музейної установи, відлік історії якої ведеться від 1926 року, має доволі специфічний історичний контекст: її поява пов’язана безпосередньо з діями радянської влади послідовно позбавити Києво-Печерську Лавру її головного призначення — бути діючим православним монастирем.

Однак, чи варто дивуватися планам заповідника відзначати 100-ліття радянського музею, якщо у вказаному інтерв’ю М. Остапенко обурюється тим, що Лавра розташовувалася на вулиці, яка називалася «Лаврською» – питання, вочевидь, риторичне.