​Православний календар:📆 11 листопада 2025 р. (29 жовтня за ст. ст.), вівторок.Cедмиця 23-тя після П’ятидесятниці.🍽️ Посту немає.Місяцеслов:☑️ Прмц. Анастасії Римлянині (III). Прп. Аврамія затворника та блж. Марії, племінниці його (близько 360). Мчч. Клавдія, Астерія, Неона та Феоніли (285). Прп. Анни (826). Прп. Аврамія, архім. Ростовського (1073–1077). Прп. Аврамія, затворника Печерського, в Ближніх печерах (XII–XIII). Сщмч. Миколая Пробатова пресвітера і з ним мчч. Косми, Віктора Краснова, Наума, Филипа, Іоанна, Павла, Андрія, Павла, Василія, Олексія, Іоанна і мц. Агафії (1918); сщмч. Іоанна Рудинського пресвітера (1930); сщмч. Євгенія Івашка пресвітера (1937); мц. Анастасії Лебедєвої (після 1937); сщмч. Леоніда Муравйова пресвітера (1941).☦️ Читання дня:На Літургії: Апостол: 1 Сол. 1:6-10 (зач. 263). Прп.: Гал. 5:22-6:2 (зач. 213). Євангеліє: Лк. 11:34-41 (зач. 60). Прп.: Мф. 11:27-30 (зач. 43).🙏 Тропар дня: Тропар святій Анастасії Римлянині, глас 4А́гница Твоя́, Иису́се, Анастаси́я,/ зове́т ве́лиим гла́сом:/ Тебе́, Женише́ мой, люблю́/ и, Тебе́ и́щущи, страда́льчествую,/ и сраспина́юся, и спогреба́юся Креще́нию Твоему́,/ и стражду́ Тебе́ ра́ди, я́ко да ца́рствую в Тебе́,/ и умира́ю за Тя, да и живу́ с Тобо́ю;/ но, я́ко же́ртву непоро́чную, приими́ мя с любо́вию, поже́ршуюся Тебе́./ Тоя́ моли́твами// я́ко Ми́лостив спаси́ ду́ши на́ша.Кондак святій Анастасії Римлянині, глас 3Де́вства вода́ми очище́нна, преподо́бная,/ му́ченичества кровьми́, Анастаси́е, венча́вшися,/ подае́ши су́щим в ну́ждах неду́гов исцеле́ние и спасе́ние, приступа́ющим от се́рдца,/ кре́пость бо тебе́ подае́т Христо́с,// источа́я благода́ть приснотеку́щую.🌿 Свт. Феофан Затворник — думки на кожен день:"Світильник для тіла є око" (Лк. 11:34); а світильник душі — розум. Як за неушкодженого ока тілесного все навколо нас у зовнішньому побуті нашому видно для нас і ми знаємо, як і куди йти й що робити, так за здорового розуму видно буває для нас все у внутрішньому побуті нашому, у нашому ставленні до Бога й ближніх і в тому, як треба нам тримати самих себе. Розум, вищий бік душі, поєднує відчуття Божества, вимоги совісті та сподівання кращого, порівняно з усім, чим ми володіємо і що ми знаємо.Коли розум здоровий, у душі панує страх Божий, сумлінність і незв'язаність нічим зовнішнім, а коли він нездоровий - Бог забутий, совість шкутильгає на обидві ноги, а душа вся погрязає у видимому й наявному. В останньому випадку в людини темна ніч: поняття сплутані, у справах безлад, у серці безвідрадна туга. Штовхають її дотичні обставини, і вона тягнеться слідом за ними, як тріска за течією струмка. Не знає людина, що до цього часу зроблено, що вона тепер і чим скінчиться шлях її. Навпаки, у кого розум здоровий, той, боячись Бога, веде справи свої з обачністю, слухає одного закону совісті, що дає одноманітний лад усьому життю його, і не занурюється в чуттєве, окрилений сподіванням майбутнього всеблаженства. Від цього в нього погляд на весь плин життя, з усіма його обставинами, ясний, і для нього "світле все так, ніби світильник сяйвом освітлював тебе" (Лк. 11:36). 🌅Молитви ранішні👈🌌Молитви вечірні👈🙏Богослужбові вказівки👈💸Підтримати проєкт👈