МОЛИТВА, ЯКУ ДАВ НАМ САМ ХРИСТОС

Дорогі брати і сестри!

Коли учні попросили Христа навчити їх молитися, Він дав їм «Отче наш». Ці слова Церква повторює вже дві тисячі років. Їх шепочуть матері над колискою, воїни в окопах, люди в укриттях під час тривоги.

Перше слово — ОТЧЕ. Ми звертаємося до Бога не як раби до володаря, а як діти до батька. Навіть коли довкола війна, ми не сироти.

Друге слово — НАШ. Не «мій», а «наш». У цій молитві ніхто не молиться сам. Кожен, хто її промовляє, стоїть поруч із мільйонами інших: у Києві й Харкові, у Тернополі й на фронті.

ХЛІБ НАШ НАСУЩНИЙ ДАЙ НАМ СЬОГОДНІ. Саме сьогодні, не на роки наперед. Коли майбутнє здається таким невизначеним, Господь вчить нас довіряти Йому один день. І цього достатньо.

ПРОСТИ НАМ ПРОВИНИ НАШІ, ЯК І МИ ПРОЩАЄМО. Це найважчі слова молитви. Прощення не означає забути зло чи назвати його добром. Воно означає не дати ненависті отруїти власне серце.

ВИЗВОЛИ НАС ВІД ЛУКАВОГО. Цими словами ми щодня просимо Бога захистити нас від усякого зла — і того, що приходить ззовні, і того, що може поселитися в нас самих.

Помолімося сьогодні разом, повільно, вдумуючись у кожне слово:

Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім'я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні. І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.

Пожертва • Подати записку • Чат-бот •  Груповий чат •  AngelicBot