❤️ Молитва народу: Україна говорить до Бога у час війниУкраїно, молюся за тебе —сьогодні це не поезія і не символ. Це — сповідь народу, який воює. У Свято-Успенському соборі княжого Володимира ця молитва підноситься не «за традицією». Вона народжується з болю, з втрат, з крові, з довгої ночі духовної неволі. Ми молимося як Церква, що виходить з-під багатовікової московської окупації —не лише політичної, а насамперед духовної. Ми більше не дозволяємо чужому богослов’ю виправдовувати війну,чужій «святості» — благословляти вбивство,чужому центру — говорити від імені України. Цю молитву співає вся громада. Не хористи — народ. Не сцена — храм. Не гасло — покаяння. Ми молимося за мову, яку хотіли знищити. За пам’ять убієнних синів і дочок України. За тих, хто сьогодні на фронті, у полоні, під землею, у лікарнях. І за те, щоби ми більше ніколи не повернулися у духовне рабство, замасковане під «канонічність».«Отче наш» у час війни —це не звичка. Це суд над нами і над світом. І якщо ми просимо: «Прости, Боже, гріхи Україні» —то також просимо:не дай нам зрадити правду, свободу і власну Церкву. Це відео — не для перегляду. Це — для співучасті. Бо сьогодні Україна стоїть не лише зі зброєю. Вона стоїть у молитві — очищеній, звільненій, українській.Слава Ісусу Христу!