Fuente
"Під сонцем" - теплий книжковий канал | "Три літа" Маргарити ЛіберакіОцінка: ☀️☀️☀️⛅️🙋🏼♀️ Настільки спокійн...
128 Vistas/Alcance
2026-09-11 15:06
Mensaje №925
"Три літа" Маргарити Ліберакі
Оцінка: ☀️☀️☀️⛅️🙋🏼♀️ Настільки спокійної книги я не пригадую, це просто штиль без жодної хвильки. Комусь це буде розмірене читання для відпочинку, а комусь буде ... нестерпно нудно. Я мала обидва стани, які змінювались з плином сторінок. Це історія про трьох сестер: Марію (20), Інфанту (18) та Катерину (16), які живуть у передмісті Афін зі своїми мамою, тіткою та дідусем. Вони обирають прикраси, гуляють, теревенять та спілкуються з хлопцями та дівчатами. Найбільша інтрига книги — польська бабуся, яка давно покинула родину та втекла з якимось музикантом. Оповідь ведеться від імені найменшої сестри Катерини. Ця персонажка дуже ... цікава 🙃 Вона досліджує себе:Часто, коли я була сама, я низько спускала сукню на плечах. Те саме я робила з нічною сорочкою перед тим, як лягти спати. Так я розглядала себе в дзеркалі. Я була поглинута власною особою. Ніби у світі не існувало нікого, крім мене та мого відображення, й мені це наче подобалося.
Аналізує свої почуття:Минуло кілька днів відтоді, як Петрос сказав мені, що дуже хотів би, аби я про нього думала, і якщо я погоджуся, то й він думатиме про мене. Мені це видалося кумедним, і я засміялася. Не мала жодного бажання, щоб Петрос крутив у моїй голові, змушуючи мене страждати. Я знала, як страждають дівчата, коли в їхніх думках хтось оселяється. І взагалі інколи щось таке скаже, що не ясно, як на це реагувати 😁 — Твоє волосся гарно пахне...— Воно електризується, і я його боюся. Коли я його розчісую, воно тріщить "цик-цик", особливо коли міняється погода.
Інші сестри теж яскраві: Марія експресивна та емоційна, а Інфанта, навпаки, стримана та занурена в себе та свої заняття. Взагалі персонажів дуже багато (інколи в них плутаєшся), і чим ближче вони до головних героїнь, тим краще ми знаємо їхні характери та минуле. А найкраще в цій книзі — атмосфера: літо, родина, друзі, безтурботність. Утопія якась, невже так буває? Тож для мене ця книга була занадто спокійна, але дивацтва персонажів та неординарні діалоги все-таки зробили читання достатньо приємним.#відгук ✅🙋🏼♀️
Оцінка: ☀️☀️☀️⛅️🙋🏼♀️ Настільки спокійної книги я не пригадую, це просто штиль без жодної хвильки. Комусь це буде розмірене читання для відпочинку, а комусь буде ... нестерпно нудно. Я мала обидва стани, які змінювались з плином сторінок. Це історія про трьох сестер: Марію (20), Інфанту (18) та Катерину (16), які живуть у передмісті Афін зі своїми мамою, тіткою та дідусем. Вони обирають прикраси, гуляють, теревенять та спілкуються з хлопцями та дівчатами. Найбільша інтрига книги — польська бабуся, яка давно покинула родину та втекла з якимось музикантом. Оповідь ведеться від імені найменшої сестри Катерини. Ця персонажка дуже ... цікава 🙃 Вона досліджує себе:Часто, коли я була сама, я низько спускала сукню на плечах. Те саме я робила з нічною сорочкою перед тим, як лягти спати. Так я розглядала себе в дзеркалі. Я була поглинута власною особою. Ніби у світі не існувало нікого, крім мене та мого відображення, й мені це наче подобалося.
Аналізує свої почуття:Минуло кілька днів відтоді, як Петрос сказав мені, що дуже хотів би, аби я про нього думала, і якщо я погоджуся, то й він думатиме про мене. Мені це видалося кумедним, і я засміялася. Не мала жодного бажання, щоб Петрос крутив у моїй голові, змушуючи мене страждати. Я знала, як страждають дівчата, коли в їхніх думках хтось оселяється. І взагалі інколи щось таке скаже, що не ясно, як на це реагувати 😁 — Твоє волосся гарно пахне...— Воно електризується, і я його боюся. Коли я його розчісую, воно тріщить "цик-цик", особливо коли міняється погода.
Інші сестри теж яскраві: Марія експресивна та емоційна, а Інфанта, навпаки, стримана та занурена в себе та свої заняття. Взагалі персонажів дуже багато (інколи в них плутаєшся), і чим ближче вони до головних героїнь, тим краще ми знаємо їхні характери та минуле. А найкраще в цій книзі — атмосфера: літо, родина, друзі, безтурботність. Утопія якась, невже так буває? Тож для мене ця книга була занадто спокійна, але дивацтва персонажів та неординарні діалоги все-таки зробили читання достатньо приємним.#відгук ✅🙋🏼♀️