​​"Сходи, що кричать" Джонатана Страуда

Оцінка: ☀️☀️☀️☀️⛅️🙋🏼‍♀️ Перша частина серії "Агенція "Локвуд і Ко" виявилася доволі стриманою, але цікавою та якісною. Нас занурюють у світ з новими умовами: понад п'ятдесят років тому сталася Проблема, і тепер після заходу сонця виходять Привиди. Їх можна подолати залізом, сріблом або Грецьким Вогнем, але бачити їх можуть тільки діти, які мають Талант. Тому існує багато агенцій по боротьбі з привидами, серед яких і невеличка агенція Ентоні Локвуда. Вона не тільки має лише трьох підлітків-працівників, але, що прикметно, немає нікого з дорослих, хто б займався керуванням. Тож їх чекає багато додаткових труднощів.— Таке завжди буває, коли агенції бракує керівництва. Бракує керівників! Агенції, де працюють дорослі, гарантують, що все буде виконано з максимальною увагою до безпеки й мінімальними збитками. А ви, — він з огидою махнув рукою, — лише троє дітлахів, що граються в дорослі ігри!
Тож в центрі історії троє підлітків — Ентоні Локвуд, Люсі Карлайл та Джордж Кабінс. Персонажі, не зважаючи на юний вік, вже мають події в минулому, які вплинули на їхні характери та спосіб життя. Про щось ми дізналися в цій, але багато гачків залишили на потім. Окрім класних персонажів, мені сподобалася атмосфера. Дуже добре переданий стан, як люди адаптувалися до світу з привидами, коли кожна ніч небезпечна: огорожі та віконні рами з заліза, захисні ліхтарі, комендантська година... То був останній рейс перед комендантським часом. Дорослих видно не було, зате в салоні юрмилися діти, що прямували на своє нічне чергування на фабриках. Одні дрімали, інші байдуже тупились у вікна. Їхнє спеціальне знаряддя — шестифутові палиці з залізними наконечниками — стояло й гримотіло при стояках біля дверей.
Також у першій частині маємо завершену детективну лінію, яка, хоч і була трохи передбачуваною, але виявилася захопливою та особливо напруженою у фіналі. Поки абсолютної любові не сталося, вау-ефекту не було. Подивимося, як підуть наступні частини.#відгук ✅🙋🏼‍♀️