Хочу розповісти про одну людину - адмінку команди «Сором’язливі каченята». З чого б почати? Ця людина сидить з двох акаунтів у багатьох командах, щоб її не «впізнали». Не знаю, як вона працює в інших, але, коли ми з нею спілкувалися, часто чули обурення: мовляв, до неї чіпляються через дрібниці, яких ніхто не помічає тощо. А коли ми запитували, навіщо вона там взагалі залишається, то відповідь була, що «набирає досвіду», і постійно говорила, що збирається покинути ті команди, але це не ставалося. А просто брала великі перерви в них(чесно кажучи, дивуюся, як команди дозволяли їй такі тривалі паузи).Тепер про нашу ситуацію. Не називатиму команду, але вона вступила до нас як тайперка. Спочатку все було добре: ми дали їй тайтл, домовилися про один розділ на тиждень. Певний час вона працювала вчасно. Ми з розумінням ставилися до технічних неполадок чи особистих обставин - для такого в нас передбачено 2–3 тижні перерви. Але, вибачте, це вже почало переходити межі нормального: вона не лише брала безкінечні відпустки, а й, повертаючись, не виконувала свою роботу як слід.Переломний момент настав тоді, коли від неї пішла перекладачка, яка вела більшість тайтлів у її команді. Вона почала «нити», мовляв, що їй робити, як бути далі, можливо, доведеться закривати команду. До цього часу говорила нам, що вона на перерві через стан здоровʼя, а тут вже говорить що нічого робити не може. Нам увірвався терпець, тому ми запропонували їй піти з нашої команди, адже чекати один розділ на тиждень так довго — це вже занадто.Минає кілька днів, і ми бачимо, що в її команді все прекрасно: вона далі тайпить розділи, знайшла нового перекладача, команду не закрила. Тоді я не розумію: навіщо було «нити» нам, скаржитися, що все так погано, і тиснути на жалість?Ще в травні ми вирішили зробити колаборацію з її командою: взяли маленький тайтл на сім розділів і домовилися поділити роботу порівну. З нашого боку - переклад, редактура та скани, а з їхнього - клін і тайп. Ми домовилися, що розділи виходитимуть на вихідних, адже хотіли якнайшвидше завершити роботу - все-таки це лише сім розділів.Проте ми не очікували, що все так затягнеться. Зрештою, клін довелося доробляти нам, а від них ми отримували лише тайп. Але і його вона затягувала, а коли питали в чому проблема вона відповідала, що у неї завал в команді марафони багато треба їх поробти. Але вибач мене навіщо ти тоді робиш багато марафонів, якщо не маєш сили їх зробити. Ліпше б придумала собі розклад викладки розділів і дотримувалася його а не покладалася на марафони. Бо коли ти робиш марафон на якийсь конкретний тайтл від йього страдає інший бо він без оновлень. Але після всієї тієї ситуації, що сталася в її команді, вона заявила, що більше не має змоги робити тайп, і просто звалила весь тайтл на нас.Також хочу обговорити саму її команду. Людей небагато, але вони набрали стільки тайтлів, що я вже мовчу про великі проєкти, які вони невідомо коли зможуть завершити. Але не закінчувати навіть маленькі тайтли - це для мене шок. Навіщо вам 8–9 проєктів на таку крихітну команду? Розумію, хочете привернути більше уваги, але краще сидіти тихо і робити розділи поступово, ніж набрати купу тайтлів і закинути їх.Наостанок хочу згадати тайтл «Приречені на смерть». Не знаю, чи це нормально, але там була згадка про кацапів, і вони просто замінили її на щось своє. Я не хочу порівнювати це з такими тайтлами, як «Roses and Champagne» чи «Code name Anastasia», бо ситуації різні, і в останніх двох випадках сюжет значно тісніше переплетений із кацапами. Проте чомусь там ніхто не схотів нічого змінювати - вони просто не брали тайтл.Ти людина, яка постійно скаржиться на брак часу для роботи над розділом і на потребу в перерві. Тоді навіщо ти витрачаєш час на створення картинок для постів? Це виглядає безглуздо, адже читачів цікавлять лише самі розділи — половина з них навіть не звертає уваги на обкладинку.#підслухано_сканлейт