Сильному й чорт не брат, а безсилого й кури задзьобають. Світ крутиться біля тих, у кого кулак важчий, а не в кого горлянка дертіша.
У Маямі з’їхалися пани з Вашингтона, Києва, європейських столиць та натовські чиновники — побалакати, як би ту кляту війну втихомирити.

Та недовго музика грала: розбіглися достроково, мов коти від окропу. Вісім годин товкли воду в ступі за принципом «наша пісня гарна й нова, заспіваймо, хлопці, знову», аж поки янкі не вказали нашим вельможним горе-посланцям просто на двері: «Ось вам поріг, а ондечки — на х@й дорога». Планували чубитися два дні, але другого раунду не буде: цирк згорнули, клоунів розігнали.

А як же пишно все починалося! Восьмого жовтня гарант розтрубив на всю губу, що посилає за океан цвіт нації: горе-очільника фракції Арахамію, горе-розвідника Умєрова, головного горе- і колишного горе-спецназівця Буданова та горе-дипломата Кислицю. Поїхали клоуни торгуватися, та під вечір першого ж дня Дональд Фредович Трамп рубонув із плеча: Америка бере в московитів дизель і начхати їй на всі образи.

Дістало вже Трампа, можна навіть сказати - вкурвило! Півтора року він як горохом об стіну бився, умовляючи наших прострочених правителів схаменутися й замиритися. Так, мир кривий, горбатий і несправедливий. Але коли в кишені воша на аркані, а на фронті гинуть прості українські християни, - іншого миру й не буває.

Хотіли як краще, а вийшло як завжди: за океаном шість разів просили людською мовою не лупити по кремлівських нафтопереробках, бо в Штатах бензин золотим стає. Наші ж, мов глухий до сповіді, робили своє. Ну й догралися коти до мишачих сліз.

Членограй Зеленський, ясна річ, зняв лемент на увесь білий світ. Заволав, що Трамп підніс Путіну жирний подарунок на уродини, що зняття санкцій — то лютий треш, і тепер москаль на ці мільярди наклепає ще більше смертоносного заліза, щоб чавити українську владу. Мовляв, підло вчинили янкі: заманили наших до Маямі на балачки, а за спиною знюхалися з кремлівським душогубом.

Та правди ніде діти: не за спиною це сталося, а просто в пику вистрілило через нашу власну впертість. Сидимо з голим задом, але гонору — повні шаровари. Скільки б ти не репетував про справедливість, вовк овечого жалю не знає. Треба було думати макітрою, з ким дружити та коли язика прикусити. Півтора року вертіти носом від усіх американських пропозицій — ну то й дострибалися, що пуп розв’язався.

Трамп і раніше пінився: мовляв, натовські посіпаки купують російську нафту, самі фінансують бійню проти себе й ще дурнями прикидаються. Тепер же в діда просто терпець урвався. І це дострокове вигнання клоунів з Маямі разом із нафтовою оборудкою — справжнісінька срака для України, бо платити за неї доведеться простим мирним українцям.

У кулуарах шиплять, нібито посланці Трампа — Віткофф із Кушнером — прямо пригрозили вирубити нам американські розвіддані, якщо не припиниться пальба по НПЗ. Офіційні чини, звісно, відхрещуються, мов чорт від ладану, кажуть: «Ми союзники надійні». Але тим часом на пальцях пояснили і нашим, і європейським дурням: ми дамо Путіну нафтовий пряник, аби він хоч трохи остудив свій запал. Мовляв, дід у Москві лупить нещадно, але торгуватися готовий, тож треба кинути йому кістку, щоб не скаженів.

Сказано — зроблено. Мінфін США хутко зняв усі заборони з російського дизелю аж до квітня 2027 року. Папірці підписали блискавично: триста тисяч тонн пального піде негайно, ще пів мільйона в листопаді, далі мільйон, а там і три мільйони на горизонті маячать. А всі наші ультиматуми про «тисніть на Кремль танком» зависли в повітрі, як пердіж у пустій кімнаті.

Наш верховний Г@вно...командувач "Зелений Клоп" знову пішов у словесну атаку: згадав, як Європа пробачила російських товстосумів, згадав розбиту енергетику Києва, потрощені Дніпро, Харків та Одесу. Каже: «Слабкість це, панове! Даєте вбивцям бабло, вони ще нахабнішими стануть і на мир начхають. Це не партнерство, це зрада! Поки гинуть наші люди, ви наливаєте путінському війську повні баки!».

І як на те лихо, саме в цей момент іспанці з греками згорнули дулі в кишенях і навідріз відмовилися віддати ракети до «Петріотів», у яких навіть строк придатності добігає кінця — пропади воно пропадом, а вам не дамо. А з кремлівських веж кремлівський Ушаков єхидно підколює: Путін побалакав із Трампом телефоном, послав ті мирові подалі й заявив, що знищуватиме Україну, поки не забере все, на що пазурі розкрив.

А бідолашний люд у селах і містах, поміж похоронками, вибитим склом та поборами рідних чиновників-мародерів, далі чухає потилицю під телевізор і свято вірить: «Ми ж обов'язково переможемо, га?». Ага, доки діти українських владоможців за кордоном жирують, а чужі чубляться — у мужика лоб тріщить...

Далі буде...☮☮☮