Canal Історії українських козаків. - @ukrkozaki - №8627
Важливим був і майновий статус. Якщо козак гинув, його вдова не лишалася ні з чим. Майно, земля й права переходили до неї та дітей. Такі права були захищені, а в деяких випадках вдова могла фактично посідати місце чоловіка, доки сини не підростуть. Це ще раз показує, що жінка мала в козацькому середовищі цілком відчутний юридичний статус.Винятком із цього світу була Запорозька Січ. Жінок туди не пускали. Січ була осередком неодруженого лицарського товариства, де воїн мав бути максимально вільним від родини й побуту. Січовик, який хотів одружитися, мусив залишити Січ і заводити зимівник поза нею, хоча зв’язок із військом не втрачав. Саме ядро запорозького товариства мало жити без сім’ї, щоб думати тільки про службу.При цьому запорожці не були ворогами шлюбу. Просто безшлюбність вважалася умовою для тих, хто постійно жив на Січі. Родина прив’язує до дому, господарства, дітей, а Січ вимагала від людини повної готовності до війни. Уся козацька спільнота без жінок не мислилася, але саме її військове серце жило за окремими правилами.Цікаво, що важливість інтимного життя добре видно і в лексиці. У козацьку добу існувало багато еротичних слів, натяків і назв, що показує: тема тілесності була живою й природною частиною культури. Якщо народ має десятки слів на такі речі, значить, говорив про них не тільки пошепки.Отже, в козацькій Україні інтимні стосунки не були ні забороненою темою, ні суцільним хаосом. Це була звичайна частина життя між війною, господарством, шлюбом, правом і потребою вижити. Любощі мали кілька сенсів одразу: відпочинок, продовження роду, близькість, частину гри й причину цілком реальних драм. Люди тоді були не менш живими, суперечливими й пристрасними, ніж тепер. Просто говорили про це трохи інакше і значно ближче жили до смерті.Поділися постом та не забудь про👍
162
26-04-01 12:10