✅ Львів (частина 4)

Візьмемо трохи ширший радіус і згадаємо про визначні релігійні споруди поруч:

🙏 Каплиця Боїмів. Збудована в 1609–1615 роках ад фамільним гробівцем родини львівських патриціїв угорського походження. Але її родзинка – це інтер’єр: площина вівтарної стіни поділена карнизами на три яруси, щільно заповненими скульптурними творами, які дуже насичують цю невеличку площу.

🙏 Латинський катедральний собор. Майже впритул до попередньої пам’ятки височіє зведений у 15 сторіччі і належить до найдавніших храмів Львова. Також його вежа є однією з найвищих споруд центральної частини міста.

🙏 Храм Преображення. Знаходиться по тій самій вулиці. І з’явилась святиня у 1898 завдяки проекту архітектора Сильвестра Гавришкевича. У споруді втілені традиції української сакральної архітектури і одночасно збережені риси первісного храму ордену тринітаріїв, в який свого часу вклав кошти Франц Йосиф І. Тут також знаходяться найбільші за розмірами підземні зали у Львові площею 800 м2.

🙏 Гарнізонний храм Петра і Павла. Знаходиться трошечки в стороні. Маючи великі статки, єзуїти почали думати про будівництво мурованого костелу у Львові і таки реалізували цей задум у середині 17 сторіччя. Проте, у 1773 році орден єзуїтів був скасований, а храм було передано професорам теологічного факультету, і з 1787 року він став філіальним до римсько-католицької катедри. Алееее у 1836 році, храм знову повернули відновленому ордену єзуїтів, ііі… через 12 років монахи знову були змушені покинути Львів та віддати святиню під опіку іншим християнським конфесіям. А вже під тиском «совєтів», останні монахи залишили обитель. Щоб нарешті остаточно повернутися у 2008.

🙏 Бернардинський монастир. Згадали орден єзуїтів, давайте тепер ознайомимось з святинею чернечого ордену бернардинів, яка розташувалась на Соборній площі і збудована трохи раніше — у 15 сторіччі. Монастир бернардинів довгий час був зовнішнім форпостом системи укріплень Львова. Виконувати цю оборонну функцію йому дозволяли власні системи укріплень і, в разі потреби, він захищав фланговим вогнем східні кордони міста. На мою думку, це сьогодні одна з найгарніших релігійним споруд міста, як ззовні, так і зсередини, з ренесансним фасадом і заворожуючими розписами Венедикта Мазуркевича в інтер’єрі.

🙏 Домініканський костел Божого тіла. Ще одна неймовірна барокова окраса Львова, яка з’явилась тут за проектом архітектора Яна де Вітте у 1749 році. За часів «совка» у соборі та будівлях монастирських келій влаштували склади, а з 1973 року в цих спорудах розмістили Музей історії релігії та атеїзму. У 90-і храм передано УГКЦ та освячено на честь Пресвятої Євхаристії.

🙏 Церква Успіння Пресвятої Богородиці. Ця могутня споруда у стилі італійського ренесансу, але на основі традицій українського будівництва знаходиться по сусідству, якщо пройти повз книжковий базар та пам’ятник Іванові Федорову. Святиня четвертою на черзі на цьому місці з’явилась у 1629 році за планом Павла Римлянина, за участю Войцеха Капіноса та Амвросія Прихильного.

🙏 Храм святого Архистратига Михаїла. Він знаходиться буквально навпроти обох попередніх святинь і був збудований також у бароковому стилі у 1642 році, завдяки професіоналізму архітектора Яна Покоровича і грошам ордену кармелітів босих. Проте, у 1704 році монастир захопили шведи, після чого ченці були змушені провести реставрацію. У 1784 році орден кармелітів босих був вимушений також покинути місто, тож монастир було передано реформатам, а через декілька років — ордену кармелітам-черевичковим. За «совка» спершу споруди монастиря стали місцем проживання безпритульних, пізніше тут було розміщено склади, а в колишніх келіях влаштували гуртожитки. У 1979 році храм передали Львівському історико-архітектурному заповіднику і лише у 1991 році святиню вдалось повернути вірянам.