✅ СтільськоЩо ж, як кажуть, щоб двічі не вставати, продовжимо тему Білих Хорватів, рухаючись до їхньої, як вважають деякі історики, столиці. Засноване поселення у 7 сторіччі, розквітло у 9-10-му, ставши столицею у 993 року. В цей час місто населяло близько 45 тисяч мешканців. До речі, навіть у «Повісті минулих літ» в числі інших східнослов'янських об'єднань згадується цей народ — «И живяху в мирі поляне и древляне, и северь, радимичи, вятичи и хорвате». Давнє Стільсько ще в роки Київської Русі мало потужну систему укріплень. Із західного боку столицю захищали стрімкі схили гір, зі сходу — земляний вал із дерев’яним частоколом і ровом за ним, а з півночі та півдня городища були глибокі яри. Довкола були поселення, про що свідчать знайдені під час розкопок десятки житлових, ремісничих будівель, виявлені рештки печей з каменю, глиняний посуд, елементи зброї, жіночі прикраси. Проте, згідно переказів місто все ж було зруйноване після довгої облоги (за деякими твердженнями поглинанням Київською Руссю), і остаточно занепала ця оселя слов’янського народу язичників вже у 14 сторіччі. Візантійські джерела сповіщають про існування містечка Стільська, яке вже належало до маєтків галицьких митрополитів. 📚 Взагалі історичних даних не так багато, а спиратися на легенди не дуже хочеться. Головне, що можна сказати, що історія на наших землях дуже різноманітна і мультикультурна, що на 100% підтверджується і знайденими тимчасовими стоянками племен і такими могутніми містами, на кшталт Стілького, де розбудовувалась інфраструктура на рівні з тогочасним Києвом, чим формувало підґрунтя для розвитку й сучасної України та нашої спадщини. Наразі тут знаходяться залишки одного з язичницьких храмів Білих Хорватів. Правда, на жаль, місцеві здебільшого облаштували в цих печерах собі комори 😒