Подорожуючи Україною | ОлеськоЯкщо вже почали, то й далі рухаємось по так званій «Золотій під...

✅ ОлеськоЯкщо вже почали, то й далі рухаємось по так званій «Золотій підкові Львівщини», що об’єднує величні замки. 🏰 Тутешній з’явився у 13 сторіччі за ініціативи одного з синів галицько-волинського князя Юрія Львовича. Первинно він був низькою оборонною спорудою овальної форми, що відповідала рельєфу горба. Широкий двір, оточений кам'яною стіною, мав один в'їзд з брамою і вежею. Ці мури частково збереглися як нижній ярус сучасного замку.⚔️ Враховуючи ті буремні часи, вас точно не здивує, що твердиня переходила з рук в руки. У той період постійних війн та владних пертурбацій, поволодарювали тут і поляки, і литовці, і угорці. У 1512 році замок не витримав облоги татар і був зруйнований. Його відбудували та простояв він недовго — до 1519 року, коли татари знову з’явились на олеських землях. В середині 16 сторіччя татарські набіги припинились — життя в Олеську та околицях теж стабілізувалось. Почалась добудова та зміцнення споруди. Також ожили торгові шляхи, що проходили через Олесько. Місто почало брати мито з чумаків, які везли сіль з Долини на Волинь. Виникли ремісничі цехи. В 1605 році Олеський замок з усіма навколишніми землями і маєтностями перейшов до рук українського магната Івана Даниловича, який вирішив перетворити місце оборони в розкішний ренесансний палац. В 1719 році після того, як сюди заїхав вже Станіслав Жевуський, палац стає ще красивішим. Син Станіслава, Северин ще багатше прикрасив інтер’єри. З’явились нові каміни та печі, стіни було вкрито ліпниною, монументальними розписами та штучним мармуром. Після смерті Северина Жевуського, Олеськом спочатку володів його брат Вацлав. Саме цей магнат розпочав період занепаду палацу. Він розорив його, вивіз всі цінності до Підгірців та продав на аукціоні саму будівлю. В 1796 році замок перейшов у власність до Олександра Зелінського, а трохи згодом до родини Літинських.На початку 19 сторіччі була виконана реконструкція лівої частини замку. Тоді знесли завершення великої башти і висота будівлі вирівнялась. Після цієї реконструкції почався період повільного, але впевненого руйнування будівлі. Особливо значні ушкодження вона отримала в січні 1838 року під час землетрусу. Далі — гірше. Після того, як в одній із кімнат було знайдено скарб, почались гарячкові пошуки інших коштовностей: розбивались стіни з розписами, знімалася підлога, розбирались каміни. У 1875 році завалилась 42 метрова замкова криниця, якою користувались ще з 15 сторіччя. На кінець 19 сторіччя Олеський замок у перетворився на руїну.На диво, в радянські часи, правда аж у 1975 році, замок відреставрували. В ньому було створено музей-заповідник та відділ Львівської картинної галереї. Особисто мені, на жаль, так і не вдалось з двох спроб потрапити всередину, але і ззовні будівля виглядає доволі компактною але потужною ❤️