Canal 🇺🇦Українське законодавство🇺🇦 - @ukrainian_legislation - №1626
‼️Малозначність діяння під час грабіжа‼️✅Специфіка встановлення малозначності діяння полягає в обов’язковій сукупності трьох умов: 1️⃣формальна наявність у вчиненому діянні ознак складу злочину, передбаченого КК, тобто всіх тих передбачених у законі об’єктивних і суб’єктивних ознак, що у відповідній статті (частині статті) Особливої частини КК характеризують певний склад злочину. 🔸Діяння, яке не містить хоча б однієї ознаки складу злочину, не може визнаватись малозначним. Якщо істотність матеріальної (майнової чи фізичної) шкоди визначена безпосередньо в кримінальному законі шляхом закріплення конкретного розміру шкоди, яка має бути завдана при вчиненні відповідного злочину, то недосягнення цього рівня шкоди свідчить про відсутність у діях особи кримінальної протиправності, що унеможливлює звернення до ч. 2 ст. 11 КК; 2️⃣малозначне діяння не становить суспільної небезпеки, яка є типовою для певного злочину. Це виражається в тому, що воно не заподіює взагалі шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі, або заподіює їм явно незначну (мізерну) шкоду; 3️⃣малозначне діяння не повинно бути суб’єктивно спрямоване на заподіяння істотної шкоди. Якщо існує невідповідність між фактично вчиненим діянням і умислом, спрямованим на заподіяння істотної шкоди, має наставати кримінальна відповідальність за замах на той злочин, який особа бажала вчинити. Поняття істотної шкоди у контексті ч. 2 ст. 11 КК має оціночний характер, його зміст визначається оцінкою правозастосовними органами всіх конкретних обставин справи. ➡️Про оціночний характер шкоди можна говорити лише в тому випадку, коли законодавець у відповідних статтях (частинах статей) Особливої частини КК використовує загальні оціночні поняття: тяжкі наслідки, інші тяжкі наслідки (відносно визначені правові норми). ❕Якщо істотність шкоди знаходить своє чітке відображення у визначенні об’єктивних ознак того чи іншого складу злочину, тобто характер шкоди є фіксованим і не може оцінюватись на розсуд правозастосувача (абсолютно визначені правові норми), застосування кримінально-правової норми про малозначність виключається. 🔹З урахуванням того, що конструкція складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, не передбачає конкретно визначеного розміру спричиненої шкоди, суди обох інстанцій дали належну оцінку обставинам кримінального правопорушення, та врахувавши особу, не знайшли підстав вважати, що вчинене ним діяння є малозначним. 🔹Незважаючи на незначну вартість та кількість викраденого майна, дані про особу засудженого, конкретні обставини скоєння ним нового злочину не вказують на наявність у його діянні малозначності, оскільки він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та, будучи звільненим від відбування покарання з випробуванням, у період іспитового строку вчинив новий більш тяжкий злочин.
⚠️Детальніше ТУТ⚠️_____________________________________ 💬Чат| 📺Ютуб | 📱ТікТок_____________________________________ 📚Юридична література📚_____________________________________ 📝Перевірка на плагіат📊_____________________________________
133
26-04-30 04:59